Кушнір Олег Володимирович

Кушнір Олег Володимирович
Кушнір Олег Володимирович;
Сержант
Загальна інформація
Народження	30 листопада 1972; Великодолинське
Смерть	18 лютого 2015 (42 роки); Дебальцеве
Військова служба
Роки служби	2014-2015
Приналежність	Україна
Вид ЗС	Сухопутні війська
Рід військ	Гірська піхота
Формування	128 ОГШБр
Війни / битви	Війна на сході України Бої за Дебальцеве;
Нагороди та відзнаки
	Орден «За мужність» ІІІ ступеня
	Орден «За мужність» ІІІ ступеня

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Кушнір.

Оле́г Володи́мирович Кушні́р (30 листопада 1972 — 18 лютого 2015) — сержант Збройних сил України, учасник російсько-української війни.

Життєвий шлях

Доброволець, пішов до лав ЗСУ добровольцем 18 березня 2014-го. Служив в одеській військовій частині, направлений до навчального центру «Десна». Головний сержант взводу, 128-ма окрема гірсько-піхотна бригада. Під час короткочасної відпустки у грудні 2014-го зустрічався з учнями Великодолинської ЗОШ № 2.

18 лютого 2015-го загинув у бою під Дебальцевим. За словами сестри, коли російські збройні формування вели обстріл блокпосту під Чорнухине з усіх видів зброї, Олегу у спину влучила розривна куля калібром 7,2-мм, він помер на місці.

Без Олега лишилися мама, дві сестри, дружина, троє дітей — син 1996 р.н., син 2004 р.н та донька 2010 р.н.

14 березня 2015-го похований в Великодолинському.

Нагороди

За особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі під час російсько-української війни, відзначений — нагороджений

орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)

Джерела

Кушнір Олег Володимирович [Архівовано 30 листопада 2020 у Wayback Machine.] // Книга пам'яті загиблих
Небесна Гвардія^{[недоступне посилання з липня 2019]}
Указ Президента України від 3 травня 2015 року № 282/2015 «Про відзначення державними нагородами України»

Це незавершена стаття про військового чи військову Збройних сил України.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.