Кібець Юрій Іванович
| Юрій Іванович Кібець | ||||
|---|---|---|---|---|
 Юрій Кібець 2005 рік | ||||
| Народився | 6 серпня 1946 Котівка, Магдалинівський район, Дніпропетровська область | |||
| Помер | 23 січня 2019 (72 роки) Дніпро | |||
| Поховання | Кремований. Прах розвіяно 25 січня 2019 року над рікою Дніпро на Монастирському острові у місті Дніпро. | |||
| Громадянство |  УРСР →  Україна | |||
| Національність | українець | |||
| Діяльність | літературна творчість | |||
| Alma mater | Дніпровський національний університет імені Олеся Гончара | |||
| Мова творів | українська | |||
| Жанр | поезія, проза, переклад | |||
| Членство | Національна спілка письменників України | |||
| Батько | Кібець Іван Михайлович | |||
| Премії | удостоєний мистецької премії імені Антона Хорошуна; літературної премії імені правозахисника Івана Сокульського. | |||
|
| ||||
Юрій Іванович Кібець (6 серпня 1946, Котівка — 23 січня 2019, Дніпро) — український поет-шістдесятник.
Юрій Іванович Кібець народився 6 серпня 1946 року у селі Котівка на Дніпропетровщині.
У 1970 році Закінчив історико-філологічний факультет Дніпропетровського державного університету.[1] Працював журналістом, редактором республіканського видавництва «Промінь» («Січ»). Ю. Кібець — заступник директора з літератури і драматургії Музично-драматичного театру імені Тараса Шевченка (1987—1994). Очолював Дніпропетровське обласне літературне об'єднання імені П. Т. Кононенка. Співпрацював з театром поезії «Весна».
Літературне визнання принесла перша збірка лірики: «П'ята пора», що вийшла в Києві (1970р.). Твори друкувались також у республіканських журналах,[2] альманахах, антологіях,[3],[4] колективних збірниках.[5], [6] За книгу «Волошки Волошина» він удостоєний мистецької премії імені Народного артиста УРСР Антона Хорошуна. Ю. Кібець також удостоєний літературної премії імені правозахисника Івана Сокульського. Він відомий і як перекладач.[7] Переклав понад 20 творів світової та російської драматургії українською мовою. Написав пісні до численних вистав українського театру.
З 1977 року Юрій Кібець прийнятий до Національної спілки письменників України.[8][9][10] Був заступником голови правління Дніпропетровської обласної організації Національної спілки письменників України[11].
Ю. Кібець — Заслужений діяч мистецтв України, член Національної спілки театральних діячів України. Почесний голова Центру слов'янської моди[12]. Член Міжнародного товариства прав людини.
Пішов поет з життя після тривалої хвороби 23 січня 2019 року. Кремований. Прах розвіяно 25 січня 2019 року над рікою Дніпро на Монастирському острові у місті Дніпро.
- ↑ Дніпровський національний університет імені Олеся Гончара : Ректор Микола Поляков: «Спілкуватися з поетом – велика насолода». www.dnu.dp.ua. Архів оригіналу за 17 лютого 2020. Процитовано 3 грудня 2020.
- ↑ КІБЕЦЬ Юрій Іванович — Українська літературна енциклопедія. Slovnyk.me (укр.). Процитовано 3 грудня 2020.
- ↑ КІБЕЦЬ - Література Придніпров'я. sites.google.com. Архів оригіналу за 31 жовтня 2020. Процитовано 3 грудня 2020.
- ↑ Юрій Кібець, Щодня в любові воскресаю... (поетична добірка). amkob113.ru. Архів оригіналу за 3 березня 2021. Процитовано 3 грудня 2020.
- ↑ Електронний каталог | Дніпропетровська Центральна міська бібліотека. irbis.library.dp.ua. Процитовано 3 грудня 2020.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання) - ↑ Тема Кібець Юрій Іванович (1946–) — український поет-шістдесятник
- ↑ Юрій КІБЕЦЬ. Щодня в любові воскресаю… – Слово Просвіти (укр.). Архів оригіналу за 15 січня 2020. Процитовано 3 грудня 2020.
- ↑ Члени НСПУ | Письменники України. www.writers.in.ua. Архів оригіналу за 2 грудня 2020. Процитовано 3 грудня 2020.
- ↑ Татьяна (21 серпня 2019). Є доленосні зустрічі в житті …. Дніпропетровська обласна організація Національної спілки журналістів (ru-RU) . Процитовано 3 грудня 2020.
- ↑ Л. Н. Степовичка. Кібець Юрій Іванович // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2013. — Т. 13 : Киї — Кок. — 711 с. — ISBN 978-966-02-6814-2.
- ↑ Alla. Дніпропетровщина літературна | НСПУ (ru-RU) . Архів оригіналу за 20 січня 2021. Процитовано 3 грудня 2020.
- ↑ Відео - Перший канал. tv.suspilne.media (укр.). Архів оригіналу за 24 лютого 2022. Процитовано 3 грудня 2020.
- Л. Н. Степовичка. Кібець Юрій Іванович // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2013. — Т. 13 : Киї — Кок. — 711 с. — ISBN 978-966-02-6814-2.
- Письменницький довідник [Архівовано 10 березня 2022 у Wayback Machine.]
- https://search.rsl.ru/ru/record/01001275782
- http://catalog.odnb.odessa.ua/opac/index.php?url=/auteurs/view/103271/source:default
- Кібець Юрій Іванович - Юніонпедія (unionpedia.org)
- https://vod.org.ua/3x25-kibets-yurij-poeziya-dlya-serednogo-shkilnogo-viku-video-urok [Архівовано 28 січня 2021 у Wayback Machine.]
