Кізнер (селище)
| селище Кізнер | |
|---|---|
| рос. Кизнер | |
| Краєзнавчий музей | |
| Країна |  Росія
|
| Суб'єкт Російської Федерації | Удмуртія |
| Муніципальний округ | Кізнерський район |
| Код ЗКАТУ: | 94 226 551 000 |
| Код ЗКТМО: | 94626435101 |
| Основні дані | |
| Час заснування | 1915 |
| Статус селища | 2007 |
| Населення | 9536 осіб (2010) |
| Поштові індекси | 427710-427712 |
| Телефонний код | +7 34154 |
| Географічні координати: | 56°17′00″ пн. ш. 51°30′40″ сх. д. / 56.283333333333° пн. ш. 51.511111111111° сх. д. |
| Водойма | річки Люга, Тижма |
| Мапа | |
  Кізнер  Кізнер | |
|
| |
Кізне́р (рос. Кизнер) — селище в Удмуртії, Росія, центр Кізнерського району.
Населення становить 9536 осіб (2010[1], 9957 у 2002[2]).
1914 року почалось будівництво залізниці Казань-Єкатеринбург, що пройшла неподалік села Кізнер. 1915 року була збудована залізнична станція Кізнер, навколо якої і виросло селище. 2 жовтня 1942 року селище отримала статус селища міського типу, Кізнер стає центром Кізнерського району. Пізніше до селища було приєднане сусіднє село Ольховка, де знаходиться льонозавод. 29 травня 2007 року Кізнер втратив статус міського типу і став просто селищем.
Населення в основному зайняте лісовим та сільським господарством. Працюють льонозавод, ліспромгосп, хлібозавод, маслозавод, звірогосподарство з розведення норок, АТ «Карконд» (колишній крохмало-паточний завод). 2012 року збудовано завод з переробки хімічної зброї.
В селищі діє історико-краєзнавчий музей, пам'ятник червоноармійцям, які були розстріляні в роки Громадянської війни, пам'ятник загиблим в роки Другої світової війни, будинок, у якому 1942 року зупинявся маршал СРСР Клмент Ворошилов, пам'ятка природи «Бізек».
- вулиці — Азіна, Алейна, Берегова, Березова, Будівників, Василькова, Велика, Вільхова, Вокзальна, Ворошилова, Гагаріна, Гоголя, Горобинова, Дербушева, Джерельна, Дорожників, Дружби, Жовтнева, Заводська, Залізнична, Зелена, Інтернаціональна, Калініна, Карла Маркса, Кізнерська, Ключова, Колгоспна, Комсомольська, Кооперативна, Кривокоритова, Крилова, Кузнецова, Леніна, Лісова, Ліспромгоспівська, Лучна, Максима Горького, Мала, Миру, Нова, Перемоги, Першотравнева, Південна, Підлісна, Пісочна, Піонерська, Поштова, Праці, Прибережна, Привокзальна, Пролетарська, Радгоспна, Радянська, Ринкова, Робітнича, Ромашкова, Савіна, Садова, Санаторна, Свердлова, Свободи, Слов'янська, Сонячна, Соснова, Союзна, Спортивна, Станційна, Тижминська, Тополина, Травнева, Удмуртська, Чайковського, Чапаєва, Червона, Червоноармійська, Черемхова, Чкалова, Широка, Шкільна
- провулки — Березовий, Гоголя, Жовтневий, Садовий, Торф'яний, Широкий, Ягідка (просіка)
- ↑ Всероссийская перепись населения 2010 года: Удмуртская Республика - сводная таблица районов и городских округов [Архівовано 10 липня 2021 у Wayback Machine.] — краєзнавчий портал «Родная Вятка» (рос.)
- ↑ Чисельність населення за національністю в Удмуртській Республіці — проєкт «Lingvarium» (рос.)
- ↑ Республика Удмуртская, Малопургинский район [Архівовано 7 липня 2011 у Wayback Machine.] - Почтовые индексы России (рос.)
- www.panoramio.com
- На Вікімапії [Архівовано 25 серпня 2011 у WebCite]
 | |
|---|---|
| Нормативний контроль |
|
Це незавершена стаття про Удмуртію. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |