Яр (селище, Ярський район)
| селище Яр | |
|---|---|
| рос. Яр | |
 | |
| Країна |  Росія
|
| Суб'єкт Російської Федерації | Удмуртія |
| Муніципальний округ | Ярський район |
| Код ЗКАТУ: | 94 252 885 001 |
| Код ЗКТМО: | 94652480101 |
| Основні дані | |
| Час заснування | 1898 |
| Статус селища | 2010 |
| Населення | 6596 осіб (2010) |
| Поштові індекси | 427500 |
| Телефонний код | +7 34157 |
| Географічні координати: | 58°14′47.000000100404″ пн. ш. 52°6′25.000000098388″ сх. д. / 58.24639° пн. ш. 52.10694° сх. д. |
| Вебсторінка | mo-yarskoe.ru |
| Мапа | |
  Яр  Яр | |
|
| |
Яр (рос. Яр, удм. Яр) — селище, центр Ярського району Удмуртії, Росія. Адміністративний центр та єдиний населений пункт Ярського сільського поселення.
Назва походить від російського слова тюркського походження яр, що означає «крутий, стрімкий берег річки».
Селище розташоване в долині річки Чепца, на її невеликій лівій притоці, в зоні тайги, на краю Верхньокамської височини. Селище знаходиться за 225 км від Іжевська на магістральній залізниці Кіров-Перм. 29 жовтня 2004 року було відкрито сквер Перемоги.
Вперше присілок Ярська згадується в списку населених пунктів Уканської волості Глазовського повіту Вятської губернії за 1836 рік. Будівництво залізниці Вятка-Перм 1901 року сприяло утворенню ще 1898 року біля присілка станції та селища при ній. 1932 року селище стало центром Ярського району. 11 вересня 1938 року селище отримало статус смт, однак 2010 року — втратило його[1].
Населення — 6596 осіб (2010[2], 7202 у 2002[3]).
Національний склад:
Промисловість представлена декількома підприємствами: ліспромгосп (лісозаготівля, вивезення деревини, виробництво технологічної щепи, пиломатеріалів, дерев'яної тари, вітамінізованого борошна), льонозавод (первинна обробка льону), цегляний завод (виробництво цегли та м'яких меблів), «Асфальт» (виробництво та прокладання асфальту), ВО «Ярагропромхімія», ВБК «Північ» (будівництво), ремонтно-технічне підприємство (ремонт та обслуговування сільськогосподарської техніки), дорожня ремонтно-будівельна дільниця (ремонт та будівництво доріг), цех Глазовської швейної фабрики, цех Глазовського молочно-маслоробного комбінату, хлібозавод (виробництво хліба, кондитерських виробів, ковбас).
Селище є значним залізничним вузлом. Через нього проходить магістраль Кіров-Перм, тут починається залізнична гілка Яр-Верхньокамська через Пудем. Від селища до Іжевська курсує безпересадочний поїзд. До Глазова збудована асфальтована дорога.
Із закладів соціальної сфери в селищі діють 2 школи, Ярський політехнікум, 4 дитячих садочки, музична та спортивна школи, будинок творчості учнів, районний будинок культури, 2 бібліотеки, центральна районна лікарня. В селищі є 7 пам'ятників історії та монументального мистецтва.
- ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 7 січня 2016. Процитовано 23 липня 2011.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання) - ↑ <Всероссийская перепись населения 2010 года: сводная таблица регионов [Архівовано 10 липня 2021 у Wayback Machine.] — краєзнавчий портал «Родная Вятка» (рос.)
- ↑ Результати перепису населення 2002 року в Удмуртії (рос.) [Архівовано 2022-08-17 у Wayback Machine.]
- Удмуртская республика : энциклопедия / гл. ред. В. В. Туганаев. — Ижевск : Удмуртия, 2000. — 800 с. — 20 000 экз. — ISBN 5-7659-0732-6.
- На Вікімапії [Архівовано 1 лютого 2018 у Wayback Machine.]