Кінетична енергія

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Кінетична енергія
Вагонетки мають найбільшу кінетичну енергію внизу доріжки. Коли вони починають підійматися кінетична енергія перетворюється на потенційну енергію.
Символи: Ek
Одиниці вимірювання
Одиниці вимірювання: джоуль (J)

CMNS: Кінетична енергія у Вікісховищі
Класична механіка
Історія класичної механіки
Див. також: Портал:Фізика

Кінети́чна ене́ргія — частина енергії фізичної системи, яку вона має завдяки руху.

Кінетичну енергію заведено позначати або .

Нерелятивістська механіка

[ред. | ред. код]

У випадку частинки із масою та швидкістю , кінетична енергія дається формулою

Кінетична енергія в системі багатьох часток є адитивною величиною, тобто

Наприклад, при обертанні твердого тіла з моментом інерції із кутовою швидкістю , кінетична енергія визначається, як

В лагранжевому формалізмі механіки, кінетична енергія для частинки узагальненої координати із масою та узагальненою швидкістю , дається формулою

У гамільтоновому формалізмі:

,

де p — узагальнений імпульс.

У квантовій механіці, оператор кінетичної енергії частинки задається формулою

Теорія відносності

[ред. | ред. код]

Кінетична енергія залежить від системи відліку, оскільки від неї залежить швидкість. Справді, для спостерігача, що рухається паралельно зі спостережуваним тілом, тіло здається непорушним, а отже не має кінетичної енергії. Для спостерігача в іншій системі відліку це тіло рухається, а, отже, небезпечне при зіткненні.

Зважаючи на те, що при швидкостях руху, близьких до швидкості світла у вакуумі, колишній вигляд формули для кінетичної енергії не підходить, його треба змінити. Кінетична енергія повинна бути визначена як різниця повних енергій рухомої й нерухомої частинок.

,

де m — маса частинки, c — швидкість світла у вакуумі.

Статистична фізика

[ред. | ред. код]

У статистичній фізиці мірою кінетичної енергії системи багатьох часток є температура. У класичній рівноважній системі з температурою , згідно із законом рівнорозподілу, на кожен ступінь вільності в середньому, припадає енергія , де  — стала Больцмана. Тож кожен атом рівноважної системи в середньому, має кінетичну енергію .

Див. також

[ред. | ред. код]

Джерела

[ред. | ред. код]
  • Єжов С. М., Макарець М. В., Романенко О. В. Класична механіка. — К. : ВПЦ "Київський національний університет", 2008. — 480 с.
  • Іро Г. Класична механіка. — Л. : ЛНУ ім. Івана Франка, 1999. — 464 с.
  • Федорченко А. М. Теоретична механіка. — К. : Вища школа, 1975. — 516 с.