Лабінський відділ
| Лабінський відділ | |
| Дата створення / заснування | 1888 |
|---|---|
| Країна |
 Російська імперія |
| Столиця | Армавір |
| Адміністративна одиниця | Кубанська область |
| Кількість населення | 305 733 осіб[1] |
| Площа | 10 604 701 990 квадратний метр |
 | |
 | |
45°0′ пн. ш. 41°7′ сх. д. / 45.000° пн. ш. 41.117° сх. д.
Лабінський (Армавірський) відділ — адміністративна одиниця у складі Кубанської області Російської імперії та Кубано-Чорноморської області РРФСР, що існувала в 1888—1924 роках. Адміністративний центр — місто Армавір.
Відділ займав східну частину Кубанської області і на сході межував зі Ставропольською губернією.
На території колишнього Лабінського відділу Кубанської області зараз розташовуються частини Гулькевицького, Новокубанського, Курганинського, Лабінського, Успенського районів Краснодарського краю, а також Новоолександрівського, Ізобільненського та Шпаковського районів Ставропольського краю.
- Відділ утворений у 1888 році у складі Кубанської області з центром у селі Армавір з частини територій Баталпашинського, Кавказького та Майкопського повітів.
- Після встановлення Радянської влади на Кубані у березні 1920 року Лабінський відділ увійшов до складу новоствореної Кубано-Чорноморської області.
- 12 листопада 1920 року Лабинський відділ було перейменовано на Армавірський.
- 2 червня 1924 року було ліквідовано Кубано-Чорноморська область і всі відділи, що входили до неї. Більша частина території Армавірського відділу увійшла до складу Армавірського округу Південно-Східної області.
У 1913 році до складу відділу входило 4 волосних правління та 33 станиці[2]:
- Волосні правління:
- Армавірське — селище Армавір,
- Кубанське — селище Кубанське,
- Новомихайлівське — селище Новомихайлівське,
- Успенське — селище Успенське,
- Станиці:
Станом на 26 січня 1923 року до складу відділу входило 38 волостей:
|
|
|
Найбільші населені пункти (населення[3], кінець ХІХ століття):
|
|
|
Національний склад відділу у 1897 році:
| Національність | Чисельність[4], осіб |
Частка від усього населення, % |
|---|---|---|
| великороси | 229 954 | 75,2 |
| українці | 57 850 | 18,9 |
| німці | 5870 | 1,9 |
| вірмени | 5162 | 1,7 |
| білоруси | 3881 | 1,7 |
| інші | 3016 | 1,0 |
| Разом: | 305 733 | 100,00 |
Розподіл населення за статевою ознакою[4]:
- чоловіки — 154 396 (50,5 %)
- жінки — 151 337 (49,5 %)
- Никифор Кравченко
- ↑ https://web.archive.org/web/20160923040959/http://demoscope.ru/weekly/ssp/rus_gub_97.php?reg=65
- ↑ Волостныя, станичныя, сельскія, гминныя правленія и управленія, а также полицейскіе станы всей Россіи съ обозначеніем мѣста ихъ нахожденія. — Кіевъ : Изд-во Т-ва Л. М. Фишъ, 1913. Архівовано з джерела 16 червня 2017
- ↑ ЭСБЕ
- ↑ а б Первая всеобщая перепись населения Российской Империи 1897 г. Распределение населения по родному языку и уездам Российской Империи. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 30 листопада 2009.
- Основные административно-территориальные преобразования на Кубани (1793—1985 гг.) / Сост.: А. С. Азаренкова, И. Ю. Бондарь, Н.С. Вертышева. — Краснодар : Краснодарское кн. изд-во, 1986. — 394 с.
- Лабинский отдел // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп. т.). — СПб., 1890—1907. (рос. дореф.)
- Карта Лабинского отдела. rodmurmana.narod.ru (рос.). Процитовано 3 січня 2021.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання)
