Перейти до вмісту

Лаврентьєв Степан Олександрович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Степан Олександрович Лаврентьєв
Степан Лаврентьєв у формі студента Технологічного інституту. Початок ХХ століття.
Помер1919(1919)
Київ
Громадянство Російська імперія УНРСРСР СРСР

Степа́н Олекса́ндрович Лавре́нтьєв (пом. 1919, Київ) — інженер-технолог, київський громадський діяч.

Біографія

[ред. | ред. код]

Народився в купецькій родини. Після закінчення гімназії навчався в одному з технічних інститутів Санкт-Петербурга. Входив до Української студентської громади. Отримавши вищу освіту, за сумлінність і ощадливість батько нагородив його поїздкою до Чикаго на Всесвітню виставку 1904 р.[1]

Прибутковий будинок Лаврентьєва. 1910-ті.

Після повернення завідував відділом банку, а також працював урядником в міський управі.[1]

Отримавши іпотечний кредит, на його замовлення в 1910 р.[a] був зведений один з перших будинків у Києві у стилі українського модерну по вул. Маріїнсько-Благовіщенській[b]. Першопочатково архітектором будівлі мав бути давній знайомий Степана Олександровича — Сергій Тимошенко, але той мусив поїхати в Харків. Тому проект доробив і втілив архітектор Микола Шехонін.[3][4] В будинку пізніше проживала Леся Українка з матір’ю Оленою Пчілкою, на честь чого нині на будинку встановлена меморіальна таблиця. Також деякий час там жив Микола Лисенко і його син Остап, з якими Степан Лаврентьєв підтримував дружні стосунки.[1]

Був одним із засновників Українського дому «Родина», і фребелівських курсів при ньому. Його дружина Євгенія Олександрівна стала засновницею першого в місті українського дитячого садочка. В 1913 р. був запрошений у склад комітету з приводу вирішення питань зведення пам'ятника Т.Г. Шевченку.[5]

Помер в 1919 р. Після приходу до влади більшовиків, будинок був націоналізований. Родину Лаврентьєва спочатку ущільнили, а після залишили їм всього одну кімнату.[1]

Родина

[ред. | ред. код]

У 1908 р. у нього народився син Олександр, хрещеним батьком якого став Василь Кричевський. Також мав доньку Софію, яка вийшла заміж за сина сільського священника, потомственного почесного громадянина Віктора Яковича Топачевського. Їх сином був академік Олександр Топачевський.[1]

Мав чотирьох сестер, всі з яких закінчили Інститут шляхетних панянок. В тому числі:

  • Марія — найстарша з сестер. Вийшла заміж за попечителя навчальних закладів Міністерства освіти Валеріана Костенецького. Її донька Наталя вийшла заміж за оперного співака В'ячеслава Мерзлякова, і мала сина Ігоря.
  • Ольга — вийшла заміж за підполковника Олексія Гарбара.
  • Євдокія — вийшла заміж за адвоката, члена міської управи Семена Дубинського.

Коментарі

[ред. | ред. код]
  1. Згідно інших джерел в 1908 р.[2]
  2. Нині Саксаганського, 101

Примітки

[ред. | ред. код]