Ладіслао де Гаус
| Ладіслао де Гаус | ||||
|---|---|---|---|---|
 
| ||||
| Народження | 1901[1]  Будапешт, Австро-Угорщина[2] | |||
| Смерть | 1970[1] | |||
| Трієст, Італія[2] | ||||
| Країна | .svg){kind=small} Італія | |||
| Жанр | пейзаж і марина | |||
| Навчання | Угорський університет образотворчих мистецтвd | |||
| Діяльність | художник, advertising person, графік, фотограф | |||
| Напрямок | авангардизм | |||
| Відомі учні | Adriano Stokd | |||
|
| ||||
Ладіслао де Гаус (італ. Ladislao de Gauss; 1901, Угорщина - 1970 Італія) - хорватський художник-пейзажист[3].
Народився 1901 року в Будапешті в дворянській родині. Завдяки журналістським та науковим контактам батька з угорською столицею першу освіту здобув в угорській школі міста Фіуме (нині Рієка, Хорватія).
Невдовзі вчителі виявили в де Гауса молодшого художній хист. Це спонукало батька влаштувати сина в Академію образотворчих мистецтв Будапешта (1922-1926 роки), а згодом на дворічні курси малювання до Флоренції (1927-1928 роки).
Розквіту карʼєра Ладіслао де Гауса досягла близько 1930 року, коли його роботи опинилися в одній експозиції з картинами шанованих співвітчизників Ромоло Венуччі, Міранди Райчіч та Марії Арнольд. Критики назвали творчість молодого живописця «найкращим вираженням подиху сучасності, який вплинув на конформістське мистецтво Кварнеру».
У 1929 році де Гаус долучився до виставки з нагоди десятиріччя «Маршу Ронкі», організованої за сприяння спілки художників Фіуме. Відтоді брав участь у найрізноманітніших заходах по всіх містах узбережжя. А в 1936 році Ладіслао презентував свої полотна на XX Венеційській бієнале, був включений до угорської секції.
Спеціалізувався на портреті, однак поруч із тим виконував пейзажі Істрії та Рієки. Водночас був активним у сфері рекламної графіки, працював від імені судноплавних компаній у Тірренії та Адрії. Розробляв обкладинки для журналу «La Vedetta», ілюстрував туристичну газету «Abbazia e la riviera del Carnaro».
Після одруження з дочкою скульптора Альфонсо Канчіані у 1942 році переїхав до Трієста. Викладав малювання в Державному художньому інституті «Enrico e Umberto Nordio». Паралельно створював ескізи для плакатів Трієстського ярмарку, шукаючи нове натхнення в абстрактному живописі.
Помер 1970 року у віці 69 років в італійському Трієсті.
Уславився в галузі акварельного живопису як очільник мистецької революції у Фіуме після дʼАннунціо.
- MMSU - Музей сучасного і сучасного мистецтва
- Музей Квіринальський палац, Президент Італійської Республіки, Рим[4]
- Національна галерея Словенії[5][6]
- Museo Revoltella[3]
Ладіслао де Гаус Він брав участь у виставках в декількох європейських країнах протягом більш як півстоліття.
- 1936 Венеційська бієнале
- 1927 Mostra Nazionale Marinara, Рим
- 1927 Circolo Artistico di Trieste
- 1925 Mostra Nazionale Marinara, Рим
- 1943 Трієст
- 1944 Франкфурт
- 1945 Гамбург
- 1946 Осло
- 1954 Буенос - Аргентина
- ↑ а б Deutsche Nationalbibliothek Record #1017205450 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- ↑ а б Hrvatski biografski leksikon — 1983.
- ↑ а б Ladislao de Gauss, Museo Revoltella, Trieste, 2010. Архів оригіналу за 12 червня 2018. Процитовано 3 червня 2018.
- ↑ Ladislao de Gauss, Quadreria del Quirinale, Roma. Anna Maria Damigella, Bruno Mantura, Mario Quesada, Il Patrimonio artistico del Quirinale: la quadreria e le sculture, Volume 1, Editorial Lavoro, 1991. Архів оригіналу за 10 лютого 2021. Процитовано 3 червня 2018.
- ↑ Ladislao de Gauss - From 1918 onwards, National Gallery of Slovenia. Архів оригіналу за 27 жовтня 2020. Процитовано 3 червня 2018.
- ↑ Ladislao de Gauss, Tihožitje s sadjem, Permanent Collection of Art in Slovenia, National Gallery of Slovenia. Архів оригіналу за 13 червня 2019. Процитовано 3 червня 2018.
- Anna Maria Damigella, Bruno Mantura, Mario Quesada, Il Patrimonio artistico del Quirinale: la quadreria e le sculture, Editorial Lavoro, 1991
- Giordano Bruno Guerri, Filippo Tommaso Marinetti, Futurismo: Filippo Tommaso Marinetti, l'avanguardia giuliana e i rapporti internazionali , Edizioni della Laguna, 2009, ISBN 8883453069
- Emporium, Volume 82, Istituto italiano d'arti grafiche., 1935
- Federico Zeri, Narodna galerija v Ljubljani, Ksenija Rozman, European Paintings: Catalogue of the Collection, Volume 1 di Catalogues / National Gallery, Ljubljana, Narodna galerija, 2000, ISBN 9616029428
- Daina Glavočić, Ladislao de Gauss, Ed. Adamić, 2011
- Fulvio Monai, Passato e Presente del collezionismo isontino, Studi Goriziani, XXXI, 1962, p. 135
- Onorare con una mostra l'opera di Lao de Gauss, Il Piccolo, 3. 12. 1970
- Anna Antoniazzo Bocchina, Arte e artisti figurativi a Fiume dal 1900 al 1945, Fiume: Rivista di studi fiumani, II, Nr. 1, Padova, May 1982, pp. 36, 38-40, 42-46, figg. 1 and 11
- Sergeĭ Aleksandrovich Tokarev, Giulio Cervani, Diana De Rosa, Trieste 1946-1947: nel diario di un componente sovietico della commissione per i confini italo-jugoslavi, Volume 40 di Civiltà del Risorgimento, Ed. Del Bianco, 1995
- Gianni Carlo Sciolla, Riviste d'arte fra Ottocento ed età contemporanea: forme, modelli e funzioni, Skira, 2003
- L'artista moderno giornale d'arte applicata, 1939
- Le tre Venezie rivista mensile italiana inglese edita dalla Federazione per gli interessi turistici della Venezia, 1943
- Ervino Pocar, Mio fratello Sofronio, Cassa di risparmio, 1976
- Isabella Reale, Le arti a Udine nel Novecento, 2001
- Annalia Delneri, Musei provinciali di Gorizia, Il Novecento a Gorizia. Ricerca di una identità: arti figurative, 2000
- Detlef Gaastra, Ein Schloss im Meer - Gästebuch der Familie von Hütterott, 2017
- Ладіслао де Гаус [Архівовано 12 червня 2018 у Wayback Machine.]
 | |
|---|---|
| Література та бібліографія | |
| Словники та енциклопедії | |
| Нормативний контроль | CONOR.SI: 16112483 · FAST: 476297 · GND: 1017205450 · GKG: /g/11f662crxz · ISNI: 0000000037976059 · LCCN: n2002019184 · NSK: 000124138 · VIAF: 28889166 |
 | Ця стаття має кілька недоліків. Будь ласка, допоможіть удосконалити її або обговоріть ці проблеми на сторінці обговорення.
|
