Перейти до вмісту

Ладіслао де Гаус

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Ладіслао де Гаус
 Редагувати інформацію у Вікіданих
Народження1901[1] Редагувати інформацію у Вікіданих
Будапешт, Австро-Угорщина[2] Редагувати інформацію у Вікіданих
Смерть1970[1] Редагувати інформацію у Вікіданих
 Трієст, Італія[2] Редагувати інформацію у Вікіданих
Країна Італія Редагувати інформацію у Вікіданих
Жанрпейзаж і марина Редагувати інформацію у Вікіданих
НавчанняУгорський університет образотворчих мистецтвd Редагувати інформацію у Вікіданих
Діяльністьхудожник, advertising person, графік, фотограф Редагувати інформацію у Вікіданих
Напрямокавангардизм Редагувати інформацію у Вікіданих
Відомі учніAdriano Stokd Редагувати інформацію у Вікіданих

Ладіслао де Гаус (італ. Ladislao de Gauss; 1901, Угорщина - 1970 Італія) - хорватський художник-пейзажист[3].


Життя та творчість

[ред. | ред. код]

Народився 1901 року в Будапешті в дворянській родині. Завдяки журналістським та науковим контактам батька з угорською столицею першу освіту здобув в угорській школі міста Фіуме (нині Рієка, Хорватія).

Невдовзі вчителі виявили в де Гауса молодшого художній хист. Це спонукало батька влаштувати сина в Академію образотворчих мистецтв Будапешта (1922-1926 роки), а згодом на дворічні курси малювання до Флоренції (1927-1928 роки).

Розквіту карʼєра Ладіслао де Гауса досягла близько 1930 року, коли його роботи опинилися в одній експозиції з картинами шанованих співвітчизників Ромоло Венуччі, Міранди Райчіч та Марії Арнольд. Критики назвали творчість молодого живописця «найкращим вираженням подиху сучасності, який вплинув на конформістське мистецтво Кварнеру».

У 1929 році де Гаус долучився до виставки з нагоди десятиріччя «Маршу Ронкі», організованої за сприяння спілки художників Фіуме. Відтоді брав участь у найрізноманітніших заходах по всіх містах узбережжя. А в 1936 році Ладіслао презентував свої полотна на XX Венеційській бієнале, був включений до угорської секції.

Спеціалізувався на портреті, однак поруч із тим виконував пейзажі Істрії та Рієки. Водночас був активним у сфері рекламної графіки, працював від імені судноплавних компаній у Тірренії та Адрії. Розробляв обкладинки для журналу «La Vedetta», ілюстрував туристичну газету «Abbazia e la riviera del Carnaro».

Після одруження з дочкою скульптора Альфонсо Канчіані у 1942 році переїхав до Трієста. Викладав малювання в Державному художньому інституті «Enrico e Umberto Nordio». Паралельно створював ескізи для плакатів Трієстського ярмарку, шукаючи нове натхнення в абстрактному живописі.

Помер 1970 року у віці 69 років в італійському Трієсті.

Уславився в галузі акварельного живопису як очільник мистецької революції у Фіуме після дʼАннунціо.

Музеї

[ред. | ред. код]

Виставки

[ред. | ред. код]

Ладіслао де Гаус Він брав участь у виставках в декількох європейських країнах протягом більш як півстоліття.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. а б Deutsche Nationalbibliothek Record #1017205450 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
  2. а б Hrvatski biografski leksikon — 1983.
  3. а б Ladislao de Gauss, Museo Revoltella, Trieste, 2010. Архів оригіналу за 12 червня 2018. Процитовано 3 червня 2018. 
  4. Ladislao de Gauss, Quadreria del Quirinale, Roma. Anna Maria Damigella, Bruno Mantura, Mario Quesada, Il Patrimonio artistico del Quirinale: la quadreria e le sculture, Volume 1, Editorial Lavoro, 1991. Архів оригіналу за 10 лютого 2021. Процитовано 3 червня 2018. 
  5. Ladislao de Gauss - From 1918 onwards, National Gallery of Slovenia. Архів оригіналу за 27 жовтня 2020. Процитовано 3 червня 2018. 
  6. Ladislao de Gauss, Tihožitje s sadjem, Permanent Collection of Art in Slovenia, National Gallery of Slovenia. Архів оригіналу за 13 червня 2019. Процитовано 3 червня 2018. 

Література

[ред. | ред. код]
  • Anna Maria Damigella, ‎Bruno Mantura, ‎Mario Quesada, Il Patrimonio artistico del Quirinale: la quadreria e le sculture, Editorial Lavoro, 1991
  • Giordano Bruno Guerri, Filippo Tommaso Marinetti, Futurismo: Filippo Tommaso Marinetti, l'avanguardia giuliana e i rapporti internazionali , Edizioni della Laguna, 2009, ISBN 8883453069
  • Emporium, Volume 82, Istituto italiano d'arti grafiche., 1935
  • Federico Zeri, ‎Narodna galerija v Ljubljani, ‎Ksenija Rozman, European Paintings: Catalogue of the Collection, Volume 1 di Catalogues / National Gallery, Ljubljana, Narodna galerija, 2000, ISBN 9616029428
  • Daina Glavočić, Ladislao de Gauss, Ed. Adamić, 2011
  • Fulvio Monai, Passato e Presente del collezionismo isontino, Studi Goriziani, XXXI, 1962, p. 135
  • Onorare con una mostra l'opera di Lao de Gauss, Il Piccolo, 3. 12. 1970
  • Anna Antoniazzo Bocchina, Arte e artisti figurativi a Fiume dal 1900 al 1945, Fiume: Rivista di studi fiumani, II, Nr. 1, Padova, May 1982, pp. 36, 38-40, 42-46, figg. 1 and 11
  • Sergeĭ Aleksandrovich Tokarev, ‎Giulio Cervani, ‎Diana De Rosa, Trieste 1946-1947: nel diario di un componente sovietico della commissione per i confini italo-jugoslavi, Volume 40 di Civiltà del Risorgimento, Ed. Del Bianco, 1995
  • Gianni Carlo Sciolla, Riviste d'arte fra Ottocento ed età contemporanea: forme, modelli e funzioni, Skira, 2003
  • L'artista moderno giornale d'arte applicata, 1939
  • Le tre Venezie rivista mensile italiana inglese edita dalla Federazione per gli interessi turistici della Venezia, 1943
  • Ervino Pocar, Mio fratello Sofronio, Cassa di risparmio, 1976
  • Isabella Reale, Le arti a Udine nel Novecento, 2001
  • Annalia Delneri, ‎Musei provinciali di Gorizia, Il Novecento a Gorizia. Ricerca di una identità: arti figurative, 2000
  • Detlef Gaastra, Ein Schloss im Meer - Gästebuch der Familie von Hütterott, 2017

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]