Очікує на перевірку

Лаза Костич

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Лаза Костич
(серб. Лаза Костић, Laza Kostić)
ПсевдонімLaza
Народився31 січня 1841(1841-01-31)
Ковіль
Помер9 грудня 1910(1910-12-09) (69 років)
Відень
ПохованняСомбор
Країна Австрійська імперія
 Угорщина
НаціональністьСербія Сербія
Діяльністьписьменник, політик, журналіст, поет, перекладач, адвокат, драматург, художній критик, правник, aesthetician
Сфера роботилітература[1], поезія[1], драма[1], переклад[1], art criticismd[1], право[1], естетика[1] і журналістика[1]
Alma materБудапештський університет (1866) і Jovan Jovanović Zmaj Gymnasium (Novi Sad)d
ЧленствоСербська академія наук і мистецтв і Сербське вчене товариствоd
ПартіяUnited Serbian Youthd і Serbian National Liberal Partyd[2]
CMNS: Лаза Костич у Вікісховищі
Q:  Висловлювання у Вікіцитатах
S:  Роботи у  Вікіджерелах

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Костич.

Лаза Костич (серб. Лаза Костић, Laza Kostić; * 31 січня 1841, Ковіль — † 9 грудня 1910, Відень) — сербський поет, політик, філософ, поліглот. Перекладач і популяризатор творів Вільяма Шекспіра сербською мовою. Вважається одним із найбільших сербських поетів нового часу.

Академік Академії Наук Сербії. Успішний юрист.

Біографія

[ред. | ред. код]

Закінчив 1864 університет у Пешті. Учасник сербського молодіжного культурно-освітнього руху «Омладина» (1866—1872), зазнав переслідування австрійської влади.

В історичних драмах «Максим Црноєвич» (1866) та «Пера Сегединац» (1882) створив образ «сербського Гамлета».

Видав три збірки «Віршів» (1873, 1874, 1909), у яких поєднав фольклор із зразками класичної і європейської поезії.

Першим запровадив у сербській поезію античні мотиви та образи (алегоричні вірші «Розмова», «Прометей», «Адріатичний Прометей» та інші), експериментував із вільним віршем. Цілком модерністськими є вірші «Між дійсністю і сном», «Виникнення пісні» (обидва — 1863).

Літературно-критична праця «Засади прекрасного у світі» (1880) написана з позицій ідеалістичної естетики. Згодом виступив проти демократичних ідей у літературі.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ а б в г д е ж и Чеська національна авторитетна база даних
  2. ↑ Dániel B., József P., Judit P. Képviselők és főrendek a dualizmus kori Magyarországon — Eger: Líceum Kiadó, 2020. — С. 109. — 639 с. — ISBN 978-963-496-144-4
  3. ↑ а б Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  4. ↑ а б datos.bne.es: El portal de datos bibliográficos de la Biblioteca Nacional de España — 2011.

Література

[ред. | ред. код]
  • Народна енциклопедија, Ст. Станојевић, Загреб, 1925—1929.pp. 401—403 В. Петрович
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Лаза_Костич&oldid=42246750