Лазоришинець Василь Васильович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Лазоришинець Василь Васильович
Народився25 травня 1957(1957-05-25) (67 років)
Сокирниця, Хустський район, Закарпатська область, Українська РСР, СРСР
Країна Україна
 СРСР
Діяльністьлікар, хірург, кардіохірург, науково-педагогічний працівник
Alma materКиївський медичний інститут
Науковий ступіньдоктор медичних наук
Нагороди
орден князя Ярослава Мудрого III ступеня орден князя Ярослава Мудрого IV ступеня орден князя Ярослава Мудрого V ступеня
Державна премія України в галузі науки і техніки Заслужений лікар України
Орден святого Пантелеймона

Васи́ль Васи́льович Лазори́шинець — український кардіохірург, директор Національного інституту серцево-судинної хірургії імені Миколи Амосова НАМН України

Біографія

[ред. | ред. код]
  • Народився 25 травня 1957 року в селі Сокирниця Закарпатська область [1]
  • 1974 року закінчив Сокирницьку середню школу із золотою медаллю
  • 1980 закінчив Київський медичний інститут ім. О.О. Богомольця, (нині Національний медичний університет імені О. О. Богомольця, за спеціальністю "лікувальна справа"
  • 1980-1982 - Лікар патологоанатомічного відділення Чернігівської обласної лікарні.
  • 1984-1987 - Лікар-хірург, судинний хірург Чернігівської обласної лікарні.
  • 1987-1989 - Клінічний ординатор за фахом „ Кардіохірургія“ Київського НДІ серцево-судинної хірургії (нині Національний інститут серцево-судинної хірургії імені Миколи Амосова НАМН України)
  • 1989-1992 - Молодший науковий співробітник відділення вроджених вад серця Київського НДІ серцево-судинної хірургії.
  • 1992-2003 - Завідувач відділу хірургії вроджених вад серця у дітей раннього віку Інституту серцево-судинної хірургії АМН України [2]
  • Березень - червень 2003 - заступник директора з лікувальної роботи Інституту серцево-судинної хірургії АМН України
  • 2003-2004 - Заступник директора з наукової роботи Інституту серцево-судинної хірургії АМН України
  • 2004-2008 - Національна академія медичних наук України.Голова лікувально-організаційного управління
  • 2008-2009 - Заступник Міністра охорони здоров'я України [3]
  • 2009-2010 - Перший заступник Міністра охорони здоров'я України.Архів
  • 2010 - Обраний членом - кореспондентом Національної Академії медичних наук України
  • 2010 -2014 - Начальник лікувально-організаційного управління НАМН України
  • 16 квітня - 01 жовтня 2014 — Заступник Міністра охорони здоров'я України;— керівник апарату.
  • 1 жовтня 2014 - 2 грудня 2014 - в.о. Міністра охорони здоров'я України (Список міністрів охорони здоров'я України)
  • 2 грудня - 24 грудня - перший заступник Міністра охорони здоров'я України [4]
  • 2015 - Начальник лікувально-організаційного управління Національної Академії медичних наук України [5] [Архівовано 26 серпня 2016 у Wayback Machine.]
  • 1 листопада 2015 - призначений в.о. директора Національного інституту серцево-судинної хірургії ім. М.М. Амосова.
  • 19 січня 2016 - обраний директором Національного інституту серцево-судинної хірургії ім. М.М. Амосова.
  • Травень 2016 року - обраний академіком Національної Академії медичних наук України [6] [Архівовано 6 лютого 2020 у Wayback Machine.]

Наукова діяльність

[ред. | ред. код]

• Дійсний член Європейської асоціації кардіоторакальних хірургів [7] [Архівовано 20 січня 2019 у Wayback Machine.];
• Член Французької асоціації торакальних та серцево-судинних хірургів
• Член Американської асоціації торакальних хірургів
• Засновник і член Всесвітньої Асоціації дитячих кардіологів і кардіохірургів [8]
• Голова Асоціації серцево-судинних хірургів України
• Голова спеціалізованої Вченої ради по захисту дисертацій за спеціальністю 14.01.04 «Серцево-судинна хірургія»

Автор понад 380 наукових праць, 13 монографій, 36 авторських свідоцтв  та  4 методичних рекомендації. Як науковий керівник, підготував 10 кандидатів медичних наук. У 2019 році є науковим керівником  4-х докторських та 5 кандидатських дисертацій.

Громадська діяльність

[ред. | ред. код]

Нагороди

[ред. | ред. код]
  • Орден князя Ярослава Мудрого III ст (23 серпня 2021) — за значний особистий внесок у державне будівництво, зміцнення обороноздатності, соціально-економічний, науково-технічний, культурно-освітній розвиток Української держави, вагомі трудові досягнення, багаторічну сумлінну працю та з нагоди 30-ї річниці незалежності України[2]
  • Орден князя Ярослава Мудрого IV ст. (18 травня 2017) — за вагомий особистий внесок у розвиток вітчизняної науки, зміцнення науково-технічного потенціалу України, багаторічну сумлінну працю та високий професіоналізм[3]
  • Орден князя Ярослава Мудрого V ст. (11 червня 2007) — за значний особистий внесок у розвиток охорони здоров'я, впровадження сучасних методів діагностики і лікування, високий професіоналізм та з нагоди Дня медичного працівника[4]
  • Заслужений лікар України (19 червня 1999) — за заслуги в розвитку охорони здоров'я, впровадження нових методів діагностики і лікування, високий професіоналізм[5]
  • Державна премія України в галузі науки і техніки 2005 року — за фундаментальні дослідження впливу гіпертермії на стан імунітету та розробку нових високоефективних технологій лікування при гнійно-септичних захворюваннях у серцево-судинній та абдомінальній хірургії (у складі колективу)[6]
  • Премія Кабінету Міністрів України за розроблення і впровадження інноваційних технологій 2016 року — за роботу «Інноваційний підхід з організації та надання медичної допомоги у гібридній війні» (у складі колективу)[7]
  • Лауреат Державної премії України в галузі освіти (2018).

Особисте життя

[ред. | ред. код]

Дружина: Лазоришинець Тетяна Іванівна. Має двох доньок. Захоплення: футбол, великий теніс, полювання

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Поважна рада. Орден Святого Пантелеймона. Процитовано 17 квітня 2024.
  2. ↑ Указ Президента України від 23 серпня 2021 року № 406/2021 «Про відзначення державними нагородами України з нагоди Дня Незалежності України»
  3. ↑ Указ Президента України від 18 травня 2017 року № 135/2017 «Про відзначення державними нагородами України з нагоди Дня науки»
  4. ↑ Указ Президента України від 11 червня 2007 року № 521/2007 «Про відзначення державними нагородами України медичних працівників»
  5. ↑ Указ Президента України від 19 червня 1999 року № 671/99 «Про відзначення нагородами України медичних працівників»
  6. ↑ Указ Президента України від 19 грудня 2005 року № 1782/2005 «Про присудження Державних премій України в галузі науки і техніки 2005 року»
  7. ↑ Розпорядження КМУ від 6 квітня 2016 р. № 278-р «Про присудження Премії Кабінету Міністрів України за розроблення і впровадження інноваційних технологій». Архів оригіналу за 7 квітня 2022. Процитовано 24 червня 2022.

Посилання

[ред. | ред. код]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/wiki/Лазоришинець_Василь_Васильович