Ласківці
| село Ласківці | |
|---|---|
 | |
| Країна |  Україна
|
| Область | Тернопільська область |
| Район | Тернопільський район |
| Тер. громада | Теребовлянська міська громада |
| Код КАТОТТГ | UA61040470130027267 
|
| Основні дані | |
| Засноване | >1443 |
| Населення | ▼ 1745 |
| Площа | 7,997 км² |
| Густота населення | 243.34 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 48153 |
| Телефонний код | +380 3551 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 49°10′39″ пн. ш. 25°34′8″ сх. д. / 49.17750° пн. ш. 25.56889° сх. д. |
| Водойми | річка Коротаж, річка Звиняч |
| Відстань до районного центру |
54 км |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 48100, Тернопільська обл., Тернопільський р-н, м. Теребовля, вул. Князя Василька, буд. 104а |
| Карта | |
  Ласківці | |
 Ласківці | |
| Мапа | |
| |
|
| |
Ла́сківці — село в Україні, у Теребовлянській міській громаді Тернопільського району Тернопільської області. Відстань від обласного центру до села становить 54 кілометри. Село знаходиться на крайньому півдні Тернопільського району.
Через село течуть річки Коротаж та Звиняч, ліва притока Перейми.
Історія села є надзвичайно довгою. Ласківці ще за княжих часів (тоді село називалось Велике Око і Кузьминець) входило в склад Теребовлянського князівства. Після смерті князя Юрія II Тройденовича в 1340 році, останнього галицького князя, галицькими землями, Ласківцями в тому числі, підступно заволодів польський король Казимир III.
Проте у 1648 році населення Ласківець активно включилося за боротьбу проти польського поневолення під проводом Богдана Хмельницького. Тодішню власницю села та його околиць — Реґіну Потоцьку — було жорстоко вбито. В той час народ збунтувався під проводом Ілька Крупки. Але після того, як війська Богдана Хмельницького залишили західні землі України, поляки під керівництвом полковника Чернецького Стакого жорстоко розправились з селянами, село спалили, поголовно знищили тих, хто учасниками повстання.
На Ласківці не раз нападали турки і татари в часі польсько-турецької війни. Велика руйнація села припадає на 1676–1683 рр. Протягом цього часу Ласківці знаходилися між двома фронтами. З однієї сторони була кіннота яничарів і гетьмана Дорошенка, а з другої сторони — польська армія. Після 1683 року селяни знову потрапили під контроль Польщі і були закріпачені. У 1772 році село потрапляє під владу Австрійської імперії внасдок поділу Речі Посполитої.
У 1826 році у Ласківцях було організовано однокласову українську школу. Скасування панства і революція 1848 року здійснили значний вплив на формування національної свідомості населення.
У 2003 році мешканці села відзначали 555-річчя з дня першої письмової згадки про село на честь цього був встановлений пам'ятний знак при виїзді з села в сторону Могильниці.
12 червня 2020 року, відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України № 724-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Тернопільської області» увійшло до складу Теребовлянської міської громади.[1]
17 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації Теребовлянського району, село увійшло до складу Тернопільського району.[2]
Населення
Чисельність населення задо XIX століття офіційно невідома, хоч за розповідями людей чисельність населення була понад 4 тис. осіб. Але кількість населення почала зменшуватися, внаслідок еміграції
Офіційно зареєстровано, що в 1939 році кількість населення становила 3820 осіб. Вже у 1963 році, тут проживало 3004 осіб. Згідно з переписом населення, який проводився у 2001 році, населення села становило 2006 осіб. А станом на 1 січня 2009 року кількість населення становила 1 946 осіб.
Назви піль: Перерит, Ралькова[3].
На позачергових парламентських виборах 2019 року у селі функціонувала окрема виборча дільниця № 610846, розташована у приміщенні будинку культури.
- Результати
- зареєстровано 1239 виборців, явка 77,56%, найбільше голосів віддано за «Слугу народу» — 23,38%, за Всеукраїнське об'єднання «Батьківщина» — 19,71%, за Українську стратегію Гройсмана — 12,89%.[4] В одномандатному окрузі найбільше голосів отримав Микола Люшняк (самовисування) — 63,07%, за Ігоря Сопеля (Слуга народу) — 7,20%, за Степана Брацюня (Конгрес українських націоналістів) — 5,61%[5].
- церква Успіння Пресвятої Богородиці (1846, ПЦУ, мурована);
- церква Успіння Пресвятої Богородиці (2006, УГКЦ, мурована).
Ваврик, Головацький, Голодюк, Дмитрик, Левенець, Лопоцький, Хитренький, Шмигельський[3].
- Пам'ятник Т. Шевченку
Щойновиявлена пам'ятка монументального мистецтва. Розташований на вулиці Центральній, навпроти школи.
Встановлений 2004 р. Скульптор — Д. Пилип'як.
Погруддя — бетон, цоколь і постамент облицьовані червоним пісковиком.
Висота постаменту — 2,2 м.[6][7]
- Скульптура святого з пальмовою гілкою і розп'яттям
Щойновиявлена пам'ятка монументального мистецтва.
Робота самодіяльних майстрів, виготовлена з каменю (1891 р.).
Скульптура — 1,3 м, постамент — 1,5х0,7х0,7 м, площа — 0,0005 га.[8]
- Пам'ятний знак «За тверезість»
Пам'ятка історії. Розташований в центрі села.
- громадсько-політичний діяч М. Андрухів;
- Арсан Орест — український вчений-гідробіолог
- релігійний діяч в Польщі і Римі о. Арсеній Антін Кулибаба, ЧСВВ
- релігійний діяч в США, військовий капелан о. Порфирій Петро Сивак, ЧСВВ
- вчений-теолог о. Михайло Мирослав Ваврик, ЧСВВ
- релігійний діяч, поет о. Маркіян Матей Когут, ЧСВВ
- громадсько-політичний діяч, нардеп Михайло Апостол
- сотник УПА О. Давибіда («Грім»);
- композитор, дириґент Б. Дерев'янко;
- українська майстриня художнього оброблення шкіри та кераміки, членкиня НСХУ Ковальчук Галина Михайлівна (1946—2001)
- громадсько-політичний діяч, поет, краєзнавець, публіцист Михайло Ониськів;
- член-кореспондент Академії інженерних наук України Михайло Петрик;
- громадсько-політичний діяч Роман Заставний.
- репресований вчитель Богдан Пасіка(1900-1937)
- Почигайло Ярослав Остапович — керівник Копичинецького надрайонного проводу ОУН, лицар Срібного хреста бойової заслуги УПА 1 класу. Загинув поблизу села.
- З Ласківців бере початок один з коренів роду відомого священика УГКЦ о. Михайла Димида.
- У селі похований релігійний діяч підпільної УГКЦ о. Йосиф Іван Кушнір, ЧСВВ
- ↑ Кабінет Міністрів України - Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Тернопільської області. www.kmu.gov.ua (ua) . Архів оригіналу за 23 січня 2022. Процитовано 22 жовтня 2021.
- ↑ Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
- ↑ а б Горбач О. Говірки й словник діялектної лексики Теребовельщини / Відбиток з. «Наукових Записок» Українського Технічно-Господарського Інституту. Мюнхен, 1971. — стор. 174
- ↑ Підсумки голосування на виборчих дільницях у загальнодержавному виборчому окрузі в межах ОВО № 166, Тернопільська область. Позачергові вибори народних депутатів України 2019 року. Архів оригіналу за 14 лютого 2022.
- ↑ Відомості про підрахунок голосів виборців на виборчих дільницях одномандатного виборчого округу № 166, Тернопільська область. Позачергові вибори народних депутатів України 2019 року. Архів оригіналу за 14 лютого 2022.
- ↑ У камені, бронзі, граніті (ілюстрований альманах). — Тернопіль: ТзОВ «Терно-граф», 2014. — С. 98. : іл. — ISBN 978-966-457-202-3
- ↑ Наказ управління культури Тернопільської ОДА від 18 жовтня 2005 року № 112.
- ↑ Наказ управління культури Тернопільської ОДА від 27 січня 2010 року № 16.
- ↑ Наказ Мінкультури від 22 листопада 2012 року № 1364.
- Ониськів Р., Івахів Г., Ониськів М., Прадко М. Ласківці // Тернопільщина. Історія міст і сіл : у 3 т. — Тернопіль : ТзОВ «Терно-граф», 2014. — T. 3 : М — Ш. — С. 288—291. — ISBN 978-966-457-246-7.
- Ониськів В., Уніят В. Ласківці // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2005. — Т. 2 : К — О. — С. 320—321. — ISBN 966-528-199-2.
- Laskowce (Łaskowce) // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1884. — Т. V. — S. 86. (пол.)
