Підгайчики (Теребовлянська міська громада)
| село Підгайчики | |
|---|---|
| |
| Країна |  Україна
|
| Область | Тернопільська область |
| Район | Тернопільський район |
| Тер. громада | Теребовлянська міська громада |
| Код КАТОТТГ | UA61040470210086748 
|
| Основні дані | |
| Засноване | 1508 |
| Населення | 952 |
| Площа | 2,760 км² |
| Густота населення | 344.93 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 48150 |
| Телефонний код | +380 3551 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 49°14′42″ пн. ш. 25°41′21″ сх. д. / 49.24500° пн. ш. 25.68917° сх. д. |
| Водойми | Серет |
| Відстань до районного центру |
7 км |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 48100, Тернопільська обл., Тернопільський р-н, м. Теребовля, вул. Князя Василька, буд. 104а |
| Карта | |
  Підгайчики | |
 Підгайчики | |
| Мапа | |
| |
|
| |
Підга́йчики — село в Україні, у Теребовлянській міській громаді Тернопільського району Тернопільської області. Розташоване на річці Серет.
До 2015 року- адміністративний центр Підгайчицької сільської ради, якій були підпорядковані села Зеленче, Малів, Підгора, Семенів. Від 2015 у складі Теребовлянської міської громади. У зв'язку з переселенням жителів хутір Вибранівка виведений з облікових даних. Поштове відділення — Підгайчицьке.
До 1940-х називалося Підгайчики Юстинові.
Населення — 892 особи (2021).
У селі є Підгайчицьке родовище вапняків і пісковиків.
Поблизу села виявлено археол. пам'ятки середнього палеоліту, трипільської і давньоруської культур, скарб римських монет. Поселення трипільської культури розміщене на полях, на північ від села, на височині, що тягнеться вздовж правого берега річки Серет. На поселенні виявлено рештки жител, уламки розписної кераміки та крем'яний інвентар. Розвідка В. Деметрикевича у 1890-х роках. Матеріал зберігається у Краківському археологічному музеї[1].
Перша писемна згадка — 1508.
Діяли «Просвіта», «Рідна школа», «Сільський господар» та інші товариства.
Після 2 світової війни у Підгайчиках, як і в багатьох інших сусідніх селах, оселилися переселенці з Лемківщини.
12 червня 2020 року, відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України № 724-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Тернопільської області» увійшло до складу Теребовлянської міської громади.[2]
19 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації Теребовлянського району, село увійшло до складу Тернопільського району[3].
Назви піль: Контровне, Могили, Мордовия, Шибениця[4].
На позачергових парламентських виборах 2019 року у селі функціонувала окрема виборча дільниця № 610856, розташована у приміщенні будинку культури.
- Результати
- зареєстровано 668 виборців, явка 57,63%, найбільше голосів віддано за «Слугу народу» — 31,76%, за Всеукраїнське об'єднання «Батьківщина» — 15,75%, за «Європейську Солідарність» — 11,02%.[5] В одномандатному окрузі найбільше голосів отримав Микола Люшняк (самовисування) — 23,37%, за Ігоря Сопеля (Слуга народу) — 19,57%, за Аллу Стечишин (самовисування) — 19,02%[6].
Вигінний, Цаплап, Руднянин,[4].
- Церква Воздвиження Чесного Хреста (1910, кам'яна);
- Палац графа Козібродського (1887; нині тут — геріатр. центр для пристарілих і самот. людей, до того — лікарня).
- Каплиця-гробівець Козібродських(1885), «фіґура» Матері Божої (відновлена 1993);
- Костел Відвідання Єлизавети Пресвятою Дівою Марією (1810, мурований, не зберігся).
(Уточнення). Костел зберігся, зараз у костелі знаходиться церква Воздвиження Чесного Хреста. Добудували тільки православну баню на вежі костелу.
Працюють загальноосвітня школа І-ІІ ступенів, Будинок культури, бібліотека, відділення зв'язку.
У Підгайчиках народився релігійний і громадський діяч П. Голинський, працювали Герої соц. праці П. Гачок (?-1966) та К. Колцун.
Шевченко (Манько) Микола Романович — український військовик, учасник російсько-української війни[7].
-
В'їзд у село -
Палац графа Козібродського (1887р) -
Церква Воздвиження Чесного Хреста 1910 р (колишній костел) -
Каплиця-гробівець Козібродських(1885) -
Статуя Божої Матері -
Будинок культури -
Пам'ятний знак жертвам депортації -
Крамниця -
Автобусна зупинка
.jpg)
.jpg)
- ↑ Археологічні пам'ятки Української РСР. — К.: Наукова думка, 1966. — С. 313
- ↑ Кабінет Міністрів України - Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Тернопільської області. www.kmu.gov.ua (ua) . Архів оригіналу за 23 січня 2022. Процитовано 22 жовтня 2021.
- ↑ Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
- ↑ а б Горбач О. Говірки й словник діялектної лексики Теребовельщини / Відбиток з. «Наукових Записок» Українського Технічно-Господарського Інституту. Мюнхен, 1971. — стор. 174
- ↑ Підсумки голосування на виборчих дільницях у загальнодержавному виборчому окрузі в межах ОВО № 166, Тернопільська область. Позачергові вибори народних депутатів України 2019 року. Архів оригіналу за 14 лютого 2022.
- ↑ Відомості про підрахунок голосів виборців на виборчих дільницях одномандатного виборчого округу № 166, Тернопільська область. Позачергові вибори народних депутатів України 2019 року. Архів оригіналу за 14 лютого 2022.
- ↑ Шевченко (Манько) Микола Романович - Книга пам'яті загиблих. memorybook.org.ua. Процитовано 14 квітня 2024.
- Буричок С., Івахів Г., Ониськів М., Уніят В. Підгайчики // Тернопільщина. Історія міст і сіл : у 3 т. — Тернопіль : ТзОВ «Терно-граф», 2014. — T. 3 : М — Ш. — С. 309—312. — ISBN 978-966-457-246-7.
- Пиндус Б. Підгайчики // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2008. — Т. 3 : П — Я. — С. 80. — ISBN 978-966-528-279-2.
- Podhajczyki 3.) P. z Wybranówką, wś, pow. trembowelski // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1887. — Т. VIII. — S. 389. (пол.)
