Лаут Буісан
| Лаут Буісан | |
|---|---|
| Помер | 1619 |
| Країна |  Магінданао (султанат) |
| Діяльність | політик |
| Посада | Sultan of Maguindanaod |
| Конфесія | іслам |
| Батько | Бангкая |
| Діти | Мухаммад Діпатуат Кударат |
Лаут Буісан (д/н — 1619) — 6-й султан Магінданао в 1597—1619 роках.
Син султана Бангкаї та Умбун, доньки дату одного з племен магінданао з о. Сланган. Отримав від свого брата — султана Гугу Сарікули — посаду лаксамана (в іспанському варіант капітан-лаута), що тотожнє адміралу. Також мав титул кайчіла (намісника).
Згодом повстав проти останнього, отримавши підтримку племен іранунів. 1597 року в битві біля міста Буаян завдав супротивнику поразки, змусивши того тікати до султанату Сулу. Втім вимушений призначити свого небожа Аматундінга (сина старшого брата Дімасангкаї Адела) спадкоємцем трону (Раджою Муда — «Молодшим володарем») та видав за нього заміж власну доньку Гаянг.
До 1600 року встановив міцну владу над племенами іранунів та маранао. Невдовзі стикнувся з просуванням іспанських колонізаторів на південь. 1602 року спільно з Раджою Сілонгою, правителем Буаяна, за підтримки Саїд Баракат-шаха, султана Тернате, маючи загалом 145 човнів здійснив напади на о.Палаван, сусідні Каламіанські острови, о. Міндоро і південь Лусона, що перебували під владою Іспанії.
У 1603 році Буїсан захопив єзуїтського місіонера Мельхіора Уртадо. Того ж року здійснив напад на о. Лейте, намагаючись спровокувати повстання дату (вождів) проти іспанців. Проте 1606 року невдало атакував цей острів, внаслідок чого розпався його союз з Раджою Сілонгою. Останній ще у 1605 року визнав зверхність Іспанії. Водночас заснував нову резиденцію — Котабато.
Втім тривалий час вимушений був поступитися впливом на острові Мінданао Раджі Сілонгу, який допомагав іспанцям у війнах з султанатом Тернате. В свою чергу Буїсан налагоджував союзні відносини з султанатом Сулу. 1608 року Буїсан знову здійснив напад на іспанські володіння — вісайські острови Лейте, Негрос і Самар.
Наприкінці панування позбавив статусу спадкоємця Аматундінга, який заснував власний султанат Ланао, ще більше послабивши султанат Магінданао. Помер Лаут Буісан 1619 року. Йому спадкував син Мухаммад Діпатуат Кударат.
- Majur, Cesar Adib (1999). Muslims in the Philippines. University of the Philippines Press.
- Linda A. Newson (2009). Conquest and Pestilence in the Early Spanish Philippines. University of Hawaii Press. hlm. 147, 271. ISBN 0-8248-3272-8,
- Isaac Donoso (2013). Historia cultural de la lengua española en Filipinas: ayer y hoy. Verbum Editorial. ISBN 84-7962-813-8
| |||||||