Перейти до вмісту

Левітан Борис Мойсейович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Левітан Борис Мойсейович
Народився7 червня 1914(1914-06-07)[1][2]
Бердянськ, Бердянський повіт, Таврійська губернія, Російська імперія[2]
Помер4 квітня 2004(2004-04-04)[1][2] (89 років)
Міннеаполіс, Міннесота, США
Країна Російська імперія
 СРСР
 США
 Росія[2]
 Україна[2]
Діяльністьматематик
Alma materХарківський національний університет імені Василя Каразіна (1936)
Галузьматематичний аналіз, математична фізика і функціональний аналіз
ЗакладХДУ імені О. М. Горького
Військова академія ракетних військ стратегічного призначення ім. Петра Великого
МДУ
Науковий ступіньдоктор фізико-математичних наук (1940)
Науковий керівникАхієзер Наум Ілліч
Відомі учніGrigory Barenblattd
Mirzoev Karachand[3]
_ Guseyn-Guseynovd[3]
Aknazar Bekdurdievich Khasanovd[3]
Аспіранти, докторантиMukhtarbay Otelbayevd
Max August Jodeit, Jr.d[3]
Ishkhan Saribekovich Sargsyand[3]
G. A. Suvorchenkovad[3]
Peter A. Mishnaevskiid[3]
Ashot A. Danieljand[3]
Leonid V. Parnovskyd[3]
Etibar Panahovd[3]
Dietrich Schenkd[3]
Нагороди
орден Вітчизняної війни II ступеня
Ленінська премія

Левітан Борис Мойсейович (нар. 7 червня 1914, Бердянск, Російська імперія — пом. 4 квітня 2004, Міннеаполіс, США) — радянський математик, лауреат Ленінської премії 1962, академік Московського відділу прикладної математики і математичної фізики РАЕН (1998).

Біографія

[ред. | ред. код]

Борис Левітан народився в Бердянську (нині Запорізька область, Україна).

Закінчив Харківський університет у 1936 році.

Вже в 1940 році отримав ступінь доктора фізико-математичних наук. Через рік отримав наукове звання професора.

У період з 1938 по 1941 роки він працював у Харківськім університеті.

Учасник Другої світової війни.

З 1944 по 1961 роки він працював у Військовій академії імені Ф. Е. Дзержинського у Москві, а з 1961 перейшов на роботу у МДУ, поєднуючи ці дві посади.

Творчий доробок

[ред. | ред. код]

Його головні праці присвячені проблематиці функционального аналізута математичній фізиці. Він відомий завдяки відкриттю нового важливого класу функцій — т. н. узагальнених, N — майже періодичні функції Левітана.

Його дослідження переважно присвячені теорії майже-періодичних функцій, теорії операторів узагальненого зрушення й спектральної теорії дифференціальних операторів[4].

Йому також належать роботи по спільній теорії унітарних узагальнень локально компактних груп.

Однією з найвідомиших праць Бориса Левитана стало спільне І. М. Гельфандом дослідження 1951 року присвячене рішенню зворотної задачі відновлення дифференціального рівняння другого порядку по його спектральній функції.

Загалом. ним було опубліковано понад 170 робіт і 8 монографій.

Нагороди

[ред. | ред. код]

Ленінська премія (спільно з академіком В. О. Марченко, 1962)[5].

Вшанування

[ред. | ред. код]

2014 року відбулася міжнародна наукова конференція присвячена 100 літньому ювілею Бориса Левітана. Організаторами конференції виступив механіко-математичний факультет МДУ разом з Інститутом математики РАН імені Стєклова.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. а б Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  2. а б в г д Deutsche Nationalbibliothek Record #1102396559 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
  3. а б в г д е ж и к л м Математичний генеалогічний проєкт — 1997.
  4. Российская национальная библиотека. Генеральный алфавитный каталог книг на русском языке (1725 - 1998).
  5. Летопись Московского университета. Левитан Борис Моисеевич. Архів оригіналу за 18 січня 2019. Процитовано 23 травня 2020.

Посилання

[ред. | ред. код]