Перейти до вмісту

Лелекач Микола Михайлович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Микола Лелекач
Ім'я при народженніМикола Михайлович Лелекач
Народився22 грудня 1909(1909-12-22) Редагувати інформацію у Вікіданих
Коритняни
Помер6 вересня 1975(1975-09-06) Редагувати інформацію у Вікіданих (65 років)
Діяльністьісторик, педагог, літературознавець, бібліограф, діяч культури
Alma materКарлів університет (1934Редагувати інформацію у Вікіданих
ЗакладПідкарпатське товариство наук Редагувати інформацію у Вікіданих, Державний архів Закарпатської області Редагувати інформацію у Вікіданих і УжНУ Редагувати інформацію у Вікіданих

Микола Михайлович Лелекач (псевдонім: «Леми Мешилко», криптоніми: «Н.Л-кач», «Н. Л.»; 22 грудня 1909, Коритняни — 6 вересня 1975, Ужгород) — вчений-історик, педагог, громадський і культурно-освітній діяч Закарпаття українофільської орієнтації.

Життєпис

[ред. | ред. код]

Навчався в народній школі села Коритняни (19161921), гімназії міста Ужгорода (19211929), на філософському факультеті Карлового університету у Празі (19291934), кандидат історичних наук (1959), доцент (1947). В студентські роки був секретарем «Союзу підкарпатських руських студентів» в Празі (1931—1932), видавцем журналу «Пробоєм» (1932). Служив в чехословацькій армії (1934—1936). Працював викладачем гімназії міста Хуст (1936), архівістом Земського архіву Підкарпатської Русі (1936—1939), секретарем та редактором «Подкарпатского общества наук» (1941—1942), викладачем Ужгородської учительської семінарії (1942—1944). Мобілізований до угорського війська (червень 1944), воював на східному фронті, добровільно перейшов на бік Червоної армії, в якій служив до вересня 1945 року. Після демобілізації повернувся до Ужгорода, працював директором державного архіву Закарпатської України (1945—1946), старшим викладачем (1946—1947), доцентом (1947—1948, 1956—1969), завідувачем (1948—1956) кафедри загальної історії Ужгородського державного університету.

Праці

[ред. | ред. код]

Автор численних праць з проблем політичної історії та історії культури Закарпаття, літературознавства та бібліографії. Брошури і монографії:

  • «Зейкані» (1942);
  • «Мункачівска богословска школа (1744—1776)» (1943);
  • «Подкарпатское писменства на початку XX віка» (1943);
  • «Вибір із старого руського письменства» (1944, співавт. М. Грига);
  • «Загальна бібліографія Подкарпатя» (1944, співавт. І. Гарайда);
  • «Процес закріпачення закарпатського селянства в XIV—XV ст.» (1959);
  • «Історія міст і сіл Української РСР. Закарпатська область» (співавт., 1969)

Критика

[ред. | ред. код]

За необ'єктивні згадки про Гуцульську республіку М. Лелекачу був розкритикований Степаном Клочураком (див.: Цитати Степана Клочурака)

Джерела та література

[ред. | ред. код]

Література

[ред. | ред. код]
  • Мандрик І., Олашин М. Знанням історії міст і сіл краю ми завдячуємо передусім Миколі Лелекачу // Новини Закарпаття. — № 147-148. — 22 грудня. — 2007. — С. 21.
  • Довганич О., Анталовці Л. МиколаЛелекач // Педагоги-науковці. — Ужгород, 1997.Ч. І. — С. 65—70.