Перейти до вмісту

Леокарп ламкий

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Леокарп ламкий
Плодові тіла леокарпа ламкого, Польща
Плодові тіла леокарпа ламкого, Польща
Біологічна класифікація
Царство: Амебозої (Amoebozoa)
Тип: Міксоміцети (Mycetozoa)
Клас: Myxogastria
Ряд: Фізаральні (Physarales)
Родина: Фізарові (Physaraceae)
Рід: Леокарп (Leocarpus)
Вид: Леокарп ламкий
Leocarpus fragilis
(Dicks.) Rostaf.[en] (1875)
Посилання
Вікісховище: Leocarpus fragilis
EOL: 1007175
NCBI: 289947
MB: 207070
IF: 207070

Леокарп ламкий (Leocarpus fragilis) — єдиний вид слизовиків роду леокарп з родини фізарові. Він є одним з найпоширеніших фізарових слизовиків, трапляється в багатьох регіонах Землі[1].

Молодий плазмодій лимонно-жовтого забарвлення, пізніше жовтогарячий, утворює пінисту масу. Плодові тіла (спорангії) жовтуваті, при дозріванні темніють, довжиною 2-4 мм, вкриті блискучою крихкою оболонкою-перидієм. Спорангій усередині, утворений капіліцієм — тонкими нитками навколо скупчень вапнякових гранул.

Спори коричневі, вкриті бородавками, діаметром 11-16 мкм. Спорова маса чорна.

Вважається одним з найпростіших для визначення в польових умовах слизовиків[1].

Середовище

[ред. | ред. код]

Плазмодій часто займає великі площі в різних оселищах, зокрема на звалених мертвих стобурах дерев, грунтовій підстилці, корі живих дерев. Рідще трапляється на живих травах, сукулентах, мохах, лишайниках та на посліді травоїдних тварин[1].

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. а б в Velloso, J., Andrade, L., Putzke, J.Neotropical distribution of Leocarpus (Physaraceae, Myxomycetes) and rediscovery of L. fragilis in Brazil. Slime Molds, July 2024. 5(2):1-19. DOI:10.5281/zenodo.12751745 (англ.)

Джерела

[ред. | ред. код]
  • Сухомлин М. М., Джаган В. В. (2013). Гриби України: Атлас-довідник (укр.). К.: Країна Мрій. с. 224. ISBN 978-617-538-231-8.
  • Костіков І. Ю.; Джаган В. В.; Демченко Е. М.; Бойко О. А.; Бойко В. Р.; Романенко П. О. (2006). Ботаніка. Водорості та гриби (Навчальний посібник) (укр.) (вид. 2-ге, перероблене). К.: Арістей. с. 476. ISBN 966-8458-67-2.