Перейти до вмісту

Леонард Адлеман

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Леонард Макс Адлеман
англ. Leonard Max Adleman
Народився31 грудня 1945(1945-12-31)[1] (79 років) Редагувати інформацію у Вікіданих
Каліфорнія, США Редагувати інформацію у Вікіданих
КраїнаСША США
Діяльністьінформатик, математик, криптограф, молекулярний біолог, програміст, професор Редагувати інформацію у Вікіданих
Alma materUniversity of California Botanical Gardend
Університет Каліфорнії (Берклі) Редагувати інформацію у Вікіданих
Галузькриптографія, молекулярна біологія
ЗакладУніверситет Південної Каліфорнії
Массачусетський технологічний інститут Редагувати інформацію у Вікіданих
Науковий керівникМануель Блум Редагувати інформацію у Вікіданих
Аспіранти, докторантиKireeti Kompellad[2]
Paul Wilhelm Karl Rothemundd[2]
Manoj Gopalkrishnand[2]
Dustin Reishusd[2] Редагувати інформацію у Вікіданих
ЧленствоНаціональна академія наук США
Американська академія мистецтв і наук
Національна інженерна академія США
Association for Computing Machinery[3] Редагувати інформацію у Вікіданих
Відомий завдяки:RSA, ДНК-комп'ютер
Нагороди
Особ. сторінкаusc.edu/dept/molecular-science/fm-adleman.htm

Леонард Макс Адлеман (англ. Leonard Adleman; нар. 31 грудня 1945) — американський вчений-теоретик у галузі комп'ютерних наук, професор комп'ютерних наук і молекулярної біології в Університеті Південної Каліфорнії. Співавтор системи шифрування RSA (Rivest — Shamir — Adleman, 1977 рік) і ДНК-обчислень. RSA широко використовується в розробках із комп'ютерної безпеки, зоктема в протоколі HTTPS.

Біографія

[ред. | ред. код]

Народився в Каліфорнії, виріс у Сан-Франциско. Вступив до Каліфорнійського університету в Берклі, де 1968 року здобув ступінь бакалавра з математики, а 1976 року — доктора філософії з електротехніки та комп'ютерних наук.

У 1994 році в роботі «Молекулярне обчислення розв'язків комбінаторних задач» (Molecular Computation of Solutions To Combinatorial Problems) описав експеримент із застосування ДНК як обчислювальної системи. У ній він розв'язує задачу про гамільтонів шлях для випадку семи вершин, NP-складну задачу, подібну до задачі комівояжера. Попри те, що для цього випадку розв'язок є тривіальним, ця робота вперше продемонструвала успішне застосування ДНК для алгоритмічних обчислень. Було показано, що ДНК-обчислення мають потенціал як засіб для розв'язання деяких інших широкомасштабних комбінаторних задач пошуку.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Архів історії математики Мактьютор — 1994.
  2. а б в г Математичний генеалогічний проєкт — 1997.
  3. https://www.acm.org/media-center/2022/january/fellows-2021

Посилання

[ред. | ред. код]