Ніклаус Вірт

Ніклаус Вірт
нім. Niklaus Emil Wirth
Ніклаус Вірт Ніклаус Вірт
Народився	15 лютого 1934(1934-02-15) Вінтертур,  Швейцарія
Помер	1 січня 2024(2024-01-01) (89 років) Цюрих, Швейцарія
Країна	Швейцарія
Національність	швейцарець
Діяльність	інформатик, інженер, програміст, викладач університету, винахідник
Alma mater	Федеральна вища технічна школа Цюриха Університет Лаваль Університет Каліфорнії у Берклі
Галузь	інформатика, програмування
Заклад	Стенфордський університет
Науковий керівник	Гаррі Гаскі і Едвард Фейгенбаум
Аспіранти, докторанти	Мартін Одерски William Marshall McKeemand Peter U. Schulthessd Edouard Marmierd Rudolf Schildd Michael Franzd
Членство	BBAW German Academy of Science and Engineeringd Американська академія мистецтв і наук Association for Computing Machinery Європейська академія
Відомий завдяки:	ALGOL W, Euler, Modula, Modula-2, Oberon, Pascal
Нагороди	премія Тюрінга (1984) Премія Емануеля Піора (1983) CHM Fellow Awards Нагорода «Піонер комп'ютерної галузі» (1987) Programming Languages Achievement Awardd (2007) Marcel Benoist Prized (1989) Дійсний член ACMd (1994) honorary doctorate of the Masaryk Universityd (1999) почесний доктор Університету Лаваляd (1987)
Автограф
Особ. сторінка	people.inf.ethz.ch/wirth/
Висловлювання у Вікіцитатах  Ніклаус Вірт у Вікісховищі

Ні́клаус Вірт (нім. Niklaus Emil Wirth; 15 лютого 1934 — 1 січня 2024) — швейцарський програміст і теоретик програмування, професор, автор мови програмування Паскаль, лауреат Тьюрингівської премії (1984). Вірт є автором багатьох широко відомих праць з програмування. Він був директором Інституту інформатики Швейцарської вищої політехнічної школи до 1999.

Життєпис

Ніклаус Вірт народився 15 лютого 1934 у Вінтертурі, в передмісті Цюриху, (Швейцарія). Батьки — Волтер і Хедвіга Вірт. Батько Ніклауса був шкільним учителем.

У дитинстві Ніклаус Вірт захоплювався авіамоделізмом і будівництвом ракет, захоплення електронікою та системами програмного керування почалося з розробки пристроїв дистанційного керування для моделей. 1954 року вступив на факультет електроніки Швейцарського федерального технологічного інституту (ETH) у Цюриху, де за чотири роки здобув ступінь бакалавра з електротехніки. Продовжив навчання в Лавальському університеті (Квебек, Канада), у 1960 році здобув ступінь магістра. Потім його запросили до університету Каліфорнії у Берклі (США), де в 1963 році, під керівництвом професора Хаскі, він захистив дисертацію, темою якої стала мова програмування Ейлер (Euler) — розширення Алгола засобами мови Лісп.

Дисертацію Вірта помітили в спільноті розробників мов програмування, і в тому ж 1963 році його запросили до Комітету з стандартизації Алгол IFIP (Міжнародної федерації інформатики), який розробляв новий стандарт мови Алгол, що згодом став Алгол-68. Разом з Чарльзом Гоаром Вірт відстоював у комітеті лінію на розробку помірно модифікованої версії Алгол, вільної від недоліків первісної мови і доповненої мінімумом дійсно необхідних долучень. Вірт і Гоар представили комітету мову ALGOL W (W — від Wirth), що являв собою саме таку переробку Алгол, але підтримки не зустріли. Після завершення роботи комітету в 1968 році Вірт увійшов до числа тих, хто критикував Алгол-68, кажучи про його недостатню надійність та надзвичайну надмірність. Паралельно, з 1963 по 1967 роки Вірт працював асистентом в Стенфордському університеті, США. Разом із Джимом Уельсом розробив і реалізував алголоподібну мову PL/360, призначену для програмування на платформі IBM System/360, в якій було запроваджено низку системно-залежних можливостей, пов'язаних з архітектурою System/360.

У 1967 році повернувся у званні доцента в університет Цюриху, в 1968 році отримав у ETH звання професора комп'ютерних наук. Протягом 31 року працював у ETH. Багато займався організаційною діяльністю, вдосконалюючи систему навчання свого університету.

У 1970 у створив мову програмування Паскаль. В 1970-х роках розробив, разом з Ч. Гоаром та Е. Дейкстрою технологію структурного програмування. 1971 року у статті «Розробка програми методом покрокового уточнення» Вірт описав і обґрунтував методологію розробки програмного забезпечення «зверху вниз», що згодом стала класичною. Для перенесення Паскаль-системи на різні обчислювальні платформи в 1973 році за участі Вірта було розроблено прототип віртуальної машини, що на будь-якій платформі виконує проміжний «P-код», в який передбачалося компілювати всі програми.

У 1975 році розробив мову Модула, в якій реалізував ідеї розробки модульних програм із добре визначеними міжмодульними інтерфейсами та інтерфейсами паралельного програмування. Крім того, в Модулі було змінено синтаксис мови — Вірт позбувся успадкованої ще від Алгол-60 необхідності застосовувати складені інструкції в інструкціях розгалуження та циклах. Модула не була широко відома і мала всього одну експериментальну реалізацію, але її допрацьована версія — Модула-2, розробка якої почалася в 1977 і закінчилася в 1980 році, призначена для реалізації системного ПЗ розроблювальної в ETH системи Lilith — 16-розрядного персонального комп'ютера, стала відома і досить популярна, хоча і не перевершила за популярністю Паскаль, особливо його комерційні реалізації. Система Lilith обігнала тенденції комп'ютерної індустрії на кілька років, пізніше Вірт з жалем говорив, що, не реалізувавши потенціал цієї системи, швейцарська комп'ютерна індустрія втратила свій історичний шанс. Розвитком Модула-2 стала мова Модула-3, розроблена спільно фірмами DEC і Olivetti, у створенні якої Вірт участі не брав.

У другій половині 1970-х Вірт брав участь у конкурсі міністерства оборони США на розробку нової мови для програмування вбудованих систем, в результаті якого була створена мова Ада. Повторилася історія з Алгол-68 — проєкт групи, в якій працювали Вірт і Гоар, не був схвалений комітетом з мови. У результаті конкурс виграв проєкт, оснований на Паскалі, але набагато складніший і об'ємний.

З 1982 по 1984 та з 1988 по 1990 роки Вірт очолював факультет комп'ютерних наук ETH, а з 1990 року — Інститут комп'ютерних систем при ETH.

В 1988 році в співдружності з Юргом Гуткнехтом (Jurg Gutknecht) Вірт розробив мову програмування Оберон. Метою розробки було створення мови для реалізації системного ПЗ проєктованої нової робочої станції. Основою для Оберона стала Модула-2, яку істотно спростили, але при цьому доповнили новими можливостями.

В 1992 році Вірт та Мессенбек випустили новину про нову мову програмування — Оберон-2, — мінімально розширену версію Оберона. Того ж року було створено дочірню компанію ETH — Oberon microsystems, яка зайнялася розробкою систем Оберон. Вірт став одним з членів її ради директорів. 1999 року ця компанія випустила наступну версію Оберона — Component Pascal, більш пристосовану для компонентного програмування. 1996 року Вірт розробив ще одну оригінальну мову програмування — Lola, призначену для проєктування та модулювання електронних схем.

1 квітня 1999 року Вірт вийшов на пенсію, досягши граничного для державного службовця Швейцарії віку — 65 років (ETH — державний ВНЗ, його працівники є державними службовцями та їх робота регулюється відповідним законодавством).

Член національних академій: Swiss Academy of Engineering (Швейцарія), US Academy of Engineering (США), Berlin-Brandenburg Academy (Німеччина).

Академічна респектабельність Вірта довгий час заважала визнати той факт, що він є одним з перших справжніх гіків в історії інформаційних технологій. Розголосу це набуло лише через десять років після його виходу на пенсію.

Наукові досягнення

Вірт є автором таких мов програмування, як «Ейлер», «Модула», «Модула-2», «Оберон». Працюючи у Швейцарському федеральному технічному інституті разом із своїми учнями і послідовниками удосконалював теорію мови програмування загального використання. Окрім цього, він запропонував методику покрокової розробки програм — від глобального до локального, від загального до часткового, тобто занурення в алгоритм зверху донизу. Цю методику було визнано найсильнішою ідеологією програмування 70-х pp. ХХ ст.

Книжки

Видані російською мовою:

• Систематичне програмування. Введення. М.: Мир, 1977;
• Паскаль. Керівництво для користувачів та опис мови. М.: Фінанси і статистика, 1982 (у співавторстві з К. Йенсен);
• Алгоритми + структури даних = програми. М.: Мир, 1985;
• Програмування на мові Модула-2. М.: Мир, 1987;
• Алгоритми та структури даних. М.: Мир, 1989. ISBN 5-03-001045-9 (версія книги на мові Модула-2)
• Алгоритми та структури даних. СПб.: Невський діалект. 2001.

Нагороди і вшанування пам'яті

Праці Ніклауса Вірта відзначені численними нагородами, серед яких і «Премія Тьюринга» у 1984 році, що є однією з найпрестижніших відзнак у світі комп’ютерних наук.

Посилання

• Personal home page