Перейти до вмісту

Леонтович Михайло Олександрович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Леонтович Михайло Олександрович
рос. Михаил Александрович Леонтович Редагувати інформацію у Вікіданих
 Редагувати інформацію у Вікіданих
Народився22 лютого (7 березня) 1903 Редагувати інформацію у Вікіданих
Санкт-Петербург, Російська імперія
Помер30 березня 1981(1981-03-30)[1] Редагувати інформацію у Вікіданих (78 років)
Москва, СРСР
ПохованняКунцевський цвинтар Редагувати інформацію у Вікіданих
Країна Російська імперія Редагувати інформацію у Вікіданих
 Російська СФРР Редагувати інформацію у Вікіданих
 СРСР Редагувати інформацію у Вікіданих
Діяльністьфізик
Галузьфізика плазми Редагувати інформацію у Вікіданих і радіофізика Редагувати інформацію у Вікіданих
Alma materМДУ Редагувати інформацію у Вікіданих
Науковий ступіньдоктор фізико-математичних наук Редагувати інформацію у Вікіданих
Науковий керівникМандельштам Леонід Ісаакович Редагувати інформацію у Вікіданих
ВчителіМандельштам Леонід Ісаакович Редагувати інформацію у Вікіданих
Знання мовросійська Редагувати інформацію у Вікіданих
ЗакладНаціональний дослідницький ядерний університет «МІФІ» Редагувати інформацію у Вікіданих
ЧленствоРосійська академія наук Редагувати інформацію у Вікіданих і Академія наук СРСР Редагувати інформацію у Вікіданих
БатькоЛеонтович Олександр Васильович Редагувати інформацію у Вікіданих
МатиQ123273157? Редагувати інформацію у Вікіданих
ДітиQ123277562? Редагувати інформацію у Вікіданих
Нагороди

Михайло Олександрович Леонтович (22 лютого (7 березня) 1903, Петербург, Російська імперія — 30 березня 1981, Москва, РРФСР) — російський радянський фізик, академік АН СРСР; автор робіт із фізики плазми, радіофізики. Лауреат Ленінської премії (1958), золотої медалі ім. О. С. Попова АН СРСР (1952). Правозахисник.

Народився в сім'ї українського фізіолога (в майбутньому академіка АН УРСР), викладача Київського університету Олександра Васильовича Леонтовича та лікарки-окулістки Віри Вікторівни Кирпичової

Громадянська позиція

[ред. | ред. код]

У 1955 році підписав «Лист трьохсот».

У 1966 році підписав лист 25-ти діячів культури й науки генеральному секретарю ЦК КПРС Л. І. Брежнєву проти реабілітації Сталіна[2].

13 травня 1970 разом із А. Д. Сахаровим, В. Ф. Турчиним, В.M. Чалідзе звертався до Генерального прокурора СРСР Руденка зі «Скаргою в порядку нагляду» на ухвалу Ташкентського міськсуду і Верховного суду УзССР у справі Петра Григоренка. Відомості про реакцію прокурора відсутні.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. а б SNAC — 2010.
  2. Листи діячів науки і культури проти реабілітації Сталіна. Архів оригіналу за 18 серпня 2012. Процитовано 26 квітня 2015.

Посилання

[ред. | ред. код]