Леонідов Борис Леонідович
Зовнішній вигляд
Леонідов Борис Леонідович | |
---|---|
Дата народження | 4 січня 1892[1] |
Місце народження | Хорол, Полтавська губернія, Російська імперія |
Дата смерті | 23 червня 1958[1] (66 років) |
Громадянство | СРСР |
Професія | сценарист |
Нагороди | |
IMDb | ID 0503066 |
Леонідов Борис Леонідович — російський і радянський сценарист.
Народився 4 січня 1892 р. у м. Хорол Полтавської області. Закінчив Вищі військово-академічні курси. Був штатним сценаристом кінофабрики «Держкіно», завідував літературною частиною 1-ї Держкінофабрики. Брав участь у діяльності Асоціації революційної кінематографії (АРК), організував у 1925 р. сценарну майстерню.
Автор сценаріїв українських фільмів: «Мир хатам, війна палацам» (1919, у співавт. з Л. Нікуліним, реж. М. Бонч-Томашевський), «На допомогу Червоному Харкову» (1919, док. фільм).
В останні роки життя працював у галузі театральної драматургії.
Нагороджений орденом Трудового Червоного Прапора, медалями.
Був членом Спілки письменників Росії.
Сценарист:
- «Мир хатам, війна палацам» (1919, к/м, у співавт.)
- «На допомогу Червоному Харкову» (1919, док. фільм)
- «Червоні партизани» (1924)
- «Золотий запас» (1925)
- «Єврейське щастя» (1925, у співавт.)
- «У червоному кільці» (1926)
- «Катерина Ізмайлова» (1926)
- «Катька — паперовий ранет» (1926, у співавт.)
- «Бухта смерті» (1926, у співавт.)
- «Паризький швець» (1927, у співавт.)
- «Сорок перший» (1927, у співавт.)
- «Леон Кутюр’є» (1927, у співавт.)
- «Будинок в заметах» (1928)
- «В останню годину» (1929)
- «Її право» (1931)
- ↑ а б Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- Кино и время. Вьш. 3-й. Режиссеры советского художественного кино. М., 1963. — С. 160—161.
- Сценаристы советского художественного кино. М., 1972. — С. 202.
- Кино: Энциклопедический словарь. М., 1987. — С. 234—235.