Лесюк Любомир Іванович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Лесюк Любомир Іванович

Народився 31 березня 1933(1933-03-31)
Волиця-Гніздичівська
Помер 13 червня 2002(2002-06-13) (69 років)
Львів
Навчання Львівська національна академія мистецтв
Працював у містах Львів
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Лесюк.

Лесюк Любомир Іванович (31 березня 1933, Волиця-Гніздичівська — 13 червня 2002, Львів) — український скульптор.

Біографія

[ред. | ред. код]

1953 року закінчив Львівське училище прикладного мистецтва, а 1960-го — Львівський інститут ужиткового і декоративного мистецтва. Серед викладачів Іван Севера, В. Телішев. Працював у галузі станкової, декоративної скульптури, займався художньою керамікою. Від 1960 року брав участь у республіканських виставках.[1] Член Спілки художників України. Деякий час обіймав посаду відповідального секретаря львівського відділення спілки.[2] Проживав у Львові в будинку № 4 на вулиці Костюшка.[1] Помер у Львові, похований на Личаківському цвинтарі, поле № 33.[2] Скульптором став також його син Олег Лесюк.[3]

Роботи
  • Портрет диригента П. Муравського, 1960.[1]
  • «Кобзар», 1961.[1]
  • Пам'ятник Володимиру Леніну в селі В'язова Жовківського району (1962).[4]
  • Портрет народного різьбяра Семена Корпанюка. 1963, камінь, 71×70×56.[5]
  • Погруддя Юрія Федьковича. 1966, гіпс, 70×60×55.[5]
  • «Вчитель». 1968, шамот, 60×35×40.[5]
  • «Комсомольський вожак». 1968, дерево, 67×34×43. Музей українського мистецтва, Львів.[6]
  • Пам'ятник М. І. Калініну у Щирці (1971).[7]
  • Портрет двічі Героя Радянського Союзу В. Петрова. 1974, шамот, 68×55×42. Музей українського мистецтва, Львів.[6]
  • «В. І. Ленін» 1975, тонований гіпс, 83×66×64 (співавтор Еммануїл Мисько).[8]
  • «Портрет бригадира монтажної бригади Д. Каплиша» 1975, тонований гіпс, 60×36×36.[8]
  • «Портрет Героя соціалістичної праці вчительки С. Кучеренко». 1975, шамот, 67×37×40. Львівська галерея мистецтв.[6]
  • Портрет Є. Кучеренка. 1975, шамот, 70×40×39.[9]
  • Портрет робітника ЛАЗ І. Є. Дмитрова, 1977, шамот, 75×45×45.[10]
  • Празник врожаю. 1979, дерево, 110×115×80.[6]
  • Пам'ятник полеглим у селі Підгайчики Тернопільської області (архітектор Петро Мельник).[11]
  • Пам'ятний знак у селі Тейсарів (архітектор Василь Пліхівський).[12]
  • Пам'ятники загиблим у Другій світовій війні у селах Вільхівці (1969, архітектор Володимир Блюсюк)[13], Дрогомишль (1972)[14], Чорний Острів (1976)[15], у Старокостянтинові (штучний камінь, співавтори скульптор Іван Самотос, Володимир Блюсюк).[16]
  • «Старшина О. М. Павліков» (1982, тонований гіпс, 68×36×43).[17]
  • Пам'ятники Тарасові Шевченку в селах Волиця-Гніздичівська (1970)[13], Баківці Жидачівського району (1988).[18]
  • Портрет Леся Курбаса (1991, дерево).[19]
  • Пам'ятник Тарасові Шевченку в Жидачеві. Споруджений 1992 року, співавтори скульптор Олег Лесюк, архітектор Володимир Блюсюк.[20] За іншими даними — 1988 року.[21]
  • Фонтан «Лілія» (співавтор Іван Самотос).[22]
  • Пам'ятний знак у місті Чадир-Лунга, в Молдові (архітектор Ю. Генов).[23]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ а б в г Лесюк Любомир Іванович // Українські радянські художники. Довідник. — К. : Мистецтво, 1972. — С. 260.
  2. ↑ а б Криса Л., Фіголь Р. Личаківський некрополь. — Львів, 2006. — С. 252. — ISBN 966-8955-00-5.
  3. ↑ Жити й творити — дарувати людям красу // Разом. — Торонто, серпень 2014. — № 15. — С. 14—15.
  4. ↑ Памятники истории и культуры Украинской ССР. — Киев : Наукова думка, 1987. — С. 331.
  5. ↑ а б в Художники Львова. Проспект виставки. — Львів, 1970. — С. 25.
  6. ↑ а б в г Выставка произведений художников западных областей Украины, посвященная 40-летию воссоединения украинского народа. — М. : Советский художник, 1980. — С. 27.
  7. ↑ Памятники истории… — С. 335.
  8. ↑ а б Слава шахтарська. Виставка творів образотворчого мистецтва (до 25-річчя Червонограда). — Львів, 1977. — С. 13.
  9. ↑ Художня виставка «Слава праці», присвячена XXV з'їзду КПРС, XXV з'їзду Компартії України. — К. : Реклама, 1977. — С. 29.
  10. ↑ Ленінським шляхом. Каталог обласної художньої виставки, присвяченої 60-річчю Великого жовтня. — Львів, 1978. — С. 49.
  11. ↑ Мисько Е. Пам'ять // Жовтень. — 1980. — № 5 (427). — С. 91, 156.
  12. ↑ Мисько Е. Пам'ять… — С. 156.
  13. ↑ а б Памятники истории… — С. 327.
  14. ↑ Памятники истории… — С. 344.
  15. ↑ Памятники истории… — С. 328.
  16. ↑ Львівська експериментальна… — С. 26.
  17. ↑ Каталог обласної художньої виставки «Бійці вогненного фронту». — Львів : Облполіграфвидав, 1983. — С. 10.
  18. ↑ Наконечний Р. Світ його привітав. Пам'ятники Тарасу Шевченку на Львівщині. — Львів, 2013. — С. 73. — ISBN 978-617-7142-00-2.
  19. ↑ Мистецтво України. 1991—2003. Альбом / упоряд. Т. Придатко, З. Чегусова. — К. : Мистецтво, 2003. — С. 103. — ISBN 966-577-002-0.
  20. ↑ Наконечний Р. Світ його привітав… — С. 69.
  21. ↑ Бірюльов Ю. О. Блюсюк Володимир Іванович // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ, Коорд. бюро Енцикл. Сучас. України НАН України. — К. : Поліграфкнига, 2004. — Т. 3 : Біо — Бя. — С. 87. — ISBN 966-02-2682-9.
  22. ↑ Жовтень. — 1971. — № 8. — С. 121.
  23. ↑ Львівська експериментальна кераміко-скульптурна фабрика. — К. : Реклама, 1980. — С. 38.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Лесюк_Любомир_Іванович&oldid=29508282