Липневий путч
| Липневий путч | |||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Міжвоєнний період | |||||||
![Поліцейська машина на Ballhausplatz[en] біля будівлі канцелярії, 25 липня 1934](/wiki/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:BlindadoDeLaPolic%C3%ADaEnBallhausplatz19340725.jpg) | |||||||
| |||||||
| Сторони | |||||||
 Schutzstaffel (SS)
|
 Федеративна держава Австрія
За підтримки: | ||||||
| Командувачі | |||||||
| Фрідолін Гласс[en] Отто Вехтер Антон Рінтелен[en] 
|
Енгельберт Дольфус † Вільгельм Міклас Курт Шушніг Ернст Рюдігер Штаргемберг[en] Еміль Фай[en] | ||||||
| Військові сили | |||||||
| 154 SS (Відень) тисячі (деінде) |
Уся федеральна армія, поліція, жандармерія та воєнізовані сили Heimwehr | ||||||
| Втрати | |||||||
| 98[1]–140[2] загинуло 13 страчено[2] 4,000 затримані[2] |
101[1]–104[2] загинуло | ||||||
| 11[1]–13[2] цивільних загинуло | |||||||
.svg){kind=small}
Липневий путч (нім. Juliputsch) — невдала спроба націонал-соціалістичного перевороту в Австрії 25-30 липня 1934.
Почався 25 липня 1934 року з нападу есесівців, переодягнених у вояків Бундесгеру і поліціянтів, на канцелярію Федерального канцлера у Відні. Водночас інша група путчистів проникла у приміщення віденської радіостанції RAVAG і змусила передати неправдиве повідомлення про те, що Федеральний канцлер Енгельберт Дольфус переклав свої урядові повноваження на колишнього штирійського губернатора Антона Рінтелена. Це повідомлення було узгодженим сигналом, що націонал-соціалісти повинні почати «підйом» по всій Австрії. Насправді це відбулося з деяким запізненням і лише в деяких частинах Австрії. У наступні дні насамперед у Штирії та Каринтії, а також у частинах Верхньої Австрії та Зальцбурзі відбулися почасти запеклі сутички між націонал-соціалістами та збройними силами федерального уряду, до яких поряд із Бундесгером зараховують поліцію, жандармерію, Добровільний корпус охорони та відокремлені підрозділи прихильних до уряду військових з'єднань, а саме Гаймверу.
Однак в інших федеральних землях обстановка залишалася відносно спокійною. Путч, до якого долучилися і деякі бойові загони дислокованого в Німеччині Австрійського легіону[en], було остаточно придушено до 30 липня. У ході бойових дій було вбито понад 200 людей, у тому числі канцлера Дольфуса як найпомітнішу жертву цього заколоту. Після придушення липневого перевороту близько чотирьом тисячам націонал-соціалістів створені 26 липня власне з цією метою військові суди винесли вироки або їх було негайно відправлено в т. зв. «табори затримання» (ангальтелагер), а 13 путчистів було страчено. Багато інших уникнули арешту та засудження, втікши до Третього Райху або Королівства Югославія.
- Bauer, Kurt[de]: Elementar-Ereignis. Die österreichischen Nationalsozialisten und der Juliputsch 1934, Czernin Verlag, Vienna 2003, ISBN 3-7076-0164-1 (нім.)
- 25. Juli 1934: Die Nationalsozialisten in Österreich [Архівовано 4 листопада 2021 у Wayback Machine.] (документи про липневий переворот в інформаційній системі сучасної історії) (нім.)
- Austriaforum|AEIOU/Juliputsch 1934 [Архівовано 1 листопада 2021 у Wayback Machine.] (нім.)
- Juliputsch 1934 [Архівовано 5 березня 2016 у Wayback Machine.] (інформація з Архіву документів австрійського опору) (нім.)
- Juliputsch 1934: Lavanttaler Nazis am „erfolgreichsten“ [Архівовано 14 січня 2013 у Archive.is] (інформація на ORF-Science) (нім.)
- Presseschau zur Ermordung von Engelbert Dollfuß [Архівовано 4 листопада 2021 у Wayback Machine.] (онлайн-сервіс Австрійської національної бібліотеки) (нім.)