Лисиця Іван Петрович

Іван Лисиця
Іван Лисиця;
Солдат
Загальна інформація
Народження	3 квітня 1996; Карпівка
Смерть	6 квітня 2019 (23 роки); Золоте
Громадянство	Україна
Військова служба
Роки служби	2014-2015; 2018—2019
Приналежність	Україна
Вид ЗС	Сухопутні війська
Рід військ	Механізовані війська
Формування	54 ОМБр
Війни / битви	Російсько-українська війна Бої за Бахмутку (з 2017);
Нагороди та відзнаки
	Орден «За мужність» ІІІ ступеня

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Лисиця.

Іва́н Петро́вич Лиси́ця (1996—2019) — солдат Збройних сил України, учасник російсько-української війни.

Життєпис

Народився 1996 року в селі Карпівка (Широківський район, Дніпропетровська область), закінчив 11 класів Карпівської школи, потім продовжив навчання в Ерастівському ліцеї імені Е. К. Бродського — за фахом агроном-технік. Мешкав у селі Вишневе. Диплом за спеціальністю не встиг отримати, бо в грудні 2015 року вирішив піти на військову службу за контрактом; тричі підписував контракт із ЗСУ. Солдат, номер обслуги кулеметного розрахунку 54-ї бригади. За час проходження служби він зазнав два поранення.

6 квітня 2019-го загинув у бою близько опівночі від кульового поранення поблизу хутора Вільний (входить до складу міста Золоте, Попаснянський район). З 23:30 до опівночі терористи вели обстріл з мінометів калібром 82 мм, АГС та ВКК. Вогнем у відповідь українські сили примусили ворога припинити обстріл. У цьому ж бою також загинув солдат Дмитро Стрекнєв.

9 квітня 2019 року похований в селі Широка Дача (Широківський район)^[1].

Без Івана лишились мама, двоє братів і сестра.

Нагороди та вшанування

Указом Президента України № 93/2020 від 18 березня 2020 року за «особисту мужність, виявлену у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, самовіддане служіння Українському народу» нагороджений орденом За мужність III ступеня (посмертно)^[2]
Указом Президента України № 12/2018 від 22 січня 2018 року за «особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, зразкове виконання військового обов'язку» нагороджений медаллю «Захиснику Вітчизни»^[3]

Примітки

↑ З воїном 54-ї ОМБр Іваном Лисицею, загиблим на Донбасі, попрощаються завтра на Дніпропетровщині. Архів оригіналу за 8 квітня 2019. Процитовано 13 червня 2020.
↑ Указ Президента України від 18 березня 2020 року № 93/2020 «Про відзначення державними нагородами України»
↑ Указ Президента України від 22 січня 2018 року № 12/2018 «Про відзначення державними нагородами України»

Джерела

Лисиця Іван Петрович [Архівовано 13 червня 2020 у Wayback Machine.] // Книга пам'яті
Сім'ї загиблого воїна АТО вручили орден «За мужність» [Архівовано 13 червня 2020 у Wayback Machine.]
Герої, яких забрала війна у квітні 2019-го. Згадаймо всіх поіменно [Архівовано 13 червня 2020 у Wayback Machine.]
Гюрзі «За мужність». Президент підписав укази про нагородження десятків військових і цивільних [Архівовано 13 червня 2020 у Wayback Machine.]

Це незавершена стаття про військового чи військову Збройних сил України.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.

[1] З воїном 54-ї ОМБр Іваном Лисицею, загиблим на Донбасі, попрощаються завтра на Дніпропетровщині. Архів оригіналу за 8 квітня 2019. Процитовано 13 червня 2020.

[2] Указ Президента України від 18 березня 2020 року № 93/2020 «Про відзначення державними нагородами України»

[3] Указ Президента України від 22 січня 2018 року № 12/2018 «Про відзначення державними нагородами України»

[1]

[2]

[3]