Лисиче (селище)
селище Лисиче | |||||
---|---|---|---|---|---|
| |||||
Країна | Україна | ||||
Область | Донецька область | ||||
Район | Донецький район | ||||
Тер. громада | Амвросіївська міська громада | ||||
Код КАТОТТГ | UA14080010440090015 | ||||
Облікова картка | Лисиче | ||||
Основні дані | |||||
Населення | 1 303 | ||||
Поштовий індекс | 87370 | ||||
Телефонний код | +380 6259 | ||||
Географічні координати | 47°43′40″ пн. ш. 38°35′24″ сх. д. / 47.72778° пн. ш. 38.59000° сх. д. | ||||
Висота над рівнем моря | 139 м | ||||
Водойма | балка Лисича
| ||||
Відстань | |||||
Найближча залізнична станція: | Квашине | ||||
Селищна влада | |||||
Адреса | 87370, Донецька область, Донецький район, с-ще Лисиче, вул. Московська | ||||
Голова селищної ради | Сердюк Віктор Борисович | ||||
Карта | |||||
Ли́сиче — селище Амвросіївської міської громади Донецького району Донецької області, Україна. Було адміністративним центром Лисиченської сільської ради.
Відстань до Амвросіївки становить близько 23 км і проходить автошляхом Т 0507.
Поблизу Лисичого виявили великі запаси крейди. Видобуток крейди ведеться з 1928 року і використовується у виробництві цементу Амвросіївським цементним комбінатом.
Унаслідок російської військової агресії із серпня 2014 р. Лисиче перебуває на території ОРДЛО.
На сході від селища бере початок річка Калинова, права притока Кринки.
Символіка селища не є офіційною і створена в рамках проєкту "Донеччина в Гербах"[1]
На зеленому щиті зі срібною токною гострозубою главою золота лисиця ліворуч з головою повернутою праворуч, біля якої срібний глечик.
Зелений щит символізує балку Лисичу, в якій розташоване селище і яка дала йому назву. Срібна глава символізує знайдені штольні, майстерні та кургани доби міді-бронзи та сарматські поховання. Деякі джерела зазначають, що курганів лише 2, але їх близько 14, і це без інших знахідок.
Центральний елемент - золота лисиця зі срібними елементами відсилає до назви селища. Лисиця обернута до кордону тулубом, а погляд від нього не відводить, щоб не втрачати пильність. Глечик з молоком, що оберігає лисиця, символізує захист свого від зазіхання чужинців.
Срібний глечик також символізує, що свого часу селище було передовим у галузі м'ясо-молочного тваринництва.[2]
Забудовуватися селище почалося у 1928 році в балці Лисичій. Від якої власне і отримало свою назву.
23 серпня 2014 року вранці військовослужбовцями Національної гвардії України було знищено техніку та живу силу проросійських бойовиків і військовослужбовців 15-ї мотострілецької бригади Збройних сил РФ; було знищено 16 одиниць техніки, з яких 9 — військові вантажівки з живою силою, зброєю, боєприпасами та паливом.[3]
Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення селища становила 1434 особи, з яких 686 чоловіків та 748 жінок[4].
За даними перепису 2001 року населення селища становило 1303 особи, з них 17,88 % зазначили рідною мову українську та 81,58 % — російську[2].
- ↑ Instagram. www.instagram.com. Процитовано 19 січня 2025.
- ↑ а б Розподіл населення за рідною мовою, Донецька область. Архів оригіналу за 5 березня 2016. Процитовано 9 квітня 2022.
- ↑ Вантаж 200: контрактника 15-ї ОМСБр ЗС РФ ліквідовано в Донецькій області. Ідентифікація (ФОТО 18+) - InformNapalm.org (Українська). InformNapalm.org (Українська) (укр.). 6 жовтня 2016. Архів оригіналу за 2 лютого 2017. Процитовано 29 січня 2017.
- ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Донецька область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 7 листопада 2019.
Це незавершена стаття з географії Донецької області. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |