Перейти до вмісту

Литовченко Олег Валерійович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Литовченко Олег Валерійович
 Молодший сержант
Загальна інформація
Народження7 грудня 1973(1973-12-07)
Жупанівка, Коростенський район, Житомирська область, Українська РСР, СРСР
Смерть18 вересня 2014(2014-09-18) (40 років)
Калинове, Попаснянський район, Луганська область, Україна
ГромадянствоУкраїна Україна
Військова служба
ПриналежністьУкраїна Україна
Вид ЗС Сухопутні війська
Рід військ Танкові війська
Формування
Війни / битвиВійна на сході України
Нагороди та відзнаки
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Орден «За мужність» ІІІ ступеня

Оле́г Вале́рійович Лито́вченко (1973—2014) — молодший сержант Збройних сил України, учасник російсько-української війни.

Короткий життєпис

[ред. | ред. код]

Працював на комбайні, ремонтував сільськогосподарську техніку.

У часі війни — заступник командира взводу, 17-а окрема танкова бригада.

18 вересня 2014-го поблизу селища Калинового розвідувальна група на БМП потрапила у засідку терористів. Під час вогневого протистояння бійці зазнали поранень та їх полонили. У бою тоді ж загинули прапорщик Геннадій Бережний та солдати Сергій Пронін, Андрій Сущевський, Руслан Безрідний.

Довгий час вважався зниклим безвісти. На початку листопада 2014 року опізнаний за ДНК-експертизою, похований з військовими почестями в селі Єгорівка Криничанського району.

Вдома лишилися дружина, син Костянтин та донька Регіна.

Нагороди

[ред. | ред. код]

За особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі під час російсько-української війни, відзначений — нагороджений

  • 27 червня 2015 року — орденом «За мужність» III ступеня.

Джерела

[ред. | ред. код]