Перейти до вмісту

Бережний Геннадій Анатолійович

Додати посилання
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Бережний Геннадій Анатолійович
 Прапорщик
Загальна інформація
Народження13 лютого 1968(1968-02-13)
Нікополь
Смерть18 вересня 2014(2014-09-18) (46 років)
Калинове
ПохованняНікопол Редагувати інформацію у Вікіданих
Військова служба
Роки служби2014
ПриналежністьУкраїна Україна
Вид ЗСЗСУ Збройні сили
Рід військ Танкові війська
Формування
 17 ОТБр
Війни / битвиВійна на сході України
Нагороди та відзнаки
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Відзнака Президента України «За участь в антитерористичній операції»
Відзнака Президента України «За участь в антитерористичній операції»
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Бережний.

Генна́дій Анато́лійович Бережни́й (нар. 13 лютого 1968(19680213) — 18 вересня 2014) — прапорщик Збройних сил України; учасник російсько-української війни.

Життєвий шлях

[ред. | ред. код]

Народився 1968 року в місті Нікополь (Дніпропетровська область). Строкову службу проходив у радянській армії в НДР. Після набуття Україною Незалежності працював директором Парку Металургів, займався власним бізнесом. На фронт пішов добровольцем під час мобілізації у серпні разом із своїм другом Русланом Безрідним. Розвідник розвідувальної роти 17-ї окремої танкової бригади.

Зник безвісти 18 вересня 2014 року поблизу смт Калинове Луганської області — розвідгрупа на БМП потрапила у засідку терористів. Під час вогневого протистояння бійці зазнали поранень та їх полонили. Разом з Сергієм в цьому бою загинули молодший сержант Олег Литовченко, молодший сержант Андрій Кравченко, старший солдат Андрій Сущевський, прапорщик та солдати Руслан Безрідний й Сергій Пронін. Розвідувальний дозор, у складі якого був сержант Віталій Капінус, прикривав евакуацію поранених бійців; сержант Капінус у бою загинув.

Опізнаний за ДНК-експертизою. 16 січня 2015 року воїна поховали у Нікополі.

Залишились батьки, дружина, син та донька.

Нагороди і вшанування

[ред. | ред. код]

За особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі під час російсько-української війни, відзначений — нагороджений

  • 22 вересня 2015 року — орденом За мужність III ступеня (посмертно)[1]
  • відзнакою Президента України «За участь в антитерористичній операції» (посмертно)[2]
  • Вшановується в меморіальному комплексі «Зала пам'яті», в щоденному ранковому церемоніалі 18 вересня[3]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Указ Президента України від 22 вересня 2015 року № 553/2015 «Про відзначення державними нагородами України»
  2. ↑ В Нікополі нагородили матерів загиблих Героїв
  3. ↑ Дзвін Пам'яті пролунав одинадцять разів… В Міноборони вшанували загиблих Українських захисників

Джерела

[ред. | ред. код]
Емблема Збройних сил України Це незавершена стаття про військового чи військову Збройних сил України.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Бережний_Геннадій_Анатолійович&oldid=44521269