Лобода Віктор Васильович
| Лобода Віктор Васильович | |
|---|---|
| Народився | 30 січня 1824 Миколаїв |
| Помер | 19 березня 1889 (65 років) Санкт-Петербург |
| Національність | українець |
| Діяльність | письменник |
Ві́ктор Васи́льович Лобода́ (нар. 18(30) січня 1824, Миколаїв — 7(19) березня 1889, Санкт-Петербург) — український письменник, етнограф, громадський і політичний діяч. Член Полтавської «Громади». Чоловік письменниці Стефанії Лободи.
Віктор Васильович Лобода походив із давнього козацько-дворянського роду. Закінчив 1843 року Петербурзький інститут шляхів сполучень. У 1843—1855 роках керував інженерними роботами під час прокладання залізниць в Україні та Білорусі. Пізніше був начальником телеграфних станцій кількох міст, зокрема у 1859—1861 роках — Полтави.
Лобода належав до активних діячів Полтавської громади, брав участь у відкритті недільних шкіл, жіночої гімназії, організації публічних читань українською мовою тощо.
1862 року був арештований за участь у підпільній революційній організації (влилась у «Землю і волю») й «українську пропаганду». Того ж 1862 року російська влада заарештувала ще кількох активних членів «Громад»: Павла Чубинського, Олександра Кониського, Петра Єфименка, Степана Носа.
Від 30 вересня до 31 грудня Лобода утримувався у Петропавловській фортеці. Згодом засланий у місто Красноуфимськ Пермської губернії без права повернутися в Україну.
Звільнившись, довгі роки працював за межами батьківщини. Від 1865 року працював у соляному управлінні. 1868 року переїхав у Воронеж і був звільнений від поліційного нагляду, однак без права повертатися в Україну. 1875 року в чині колезького асесора поступив на службу в Міністерство шляхів сполучення.
Автор комедії «Пройдисвіт-шкубент» (1857). Матеріали етнографічної експедиції по Дністру лягли в сюжетну основу збірок оповідань і нарисів «Записки інженера» (1856—1857), «Вечір двох сусідських хаток м. Бельця» (1857).
Соціальну та правову нерівність різних суспільних верств Лобода розкрив у нарисі «Сортування людей при вході до церкви» (1861) [1].
До питань української історії і культури, права українського народу на розвиток національної мови й освіти письменник привернув увагу в «Листах до видавця» (1857—1859), науково-публіцистичних статтях «Про байдужість нашу до власної народності» (рос. «О равнодушии нашем к собственной народности») та «Про викладання українською мовою» (обидві — 1861).
Автор спогадів про Тараса Шевченка (публікувалися в «Киевской Старине»).
Значна частина творів Лободи лишилася неопублікованою.
- ↑ Лобода В. Сортировка людей при входе в церковь // Основа: Южно-русский литературно-учёный вестник. — Санкт-Петербург, 1861. — Июль. — Раздел 2 «Вісті». — С. 17—27. Перепечатано из «Современной Летописи Русского Вестника» (№ 28). Дата: «29 марта 1861 г. Полтава».
- Лобода, Виктор В. // Деятели революционного движения в России: Биобиблиографический словарь. — Т. 1. — Часть 2: Шестидесятые годы. — Москва, 1928. — Столбец 218.
- Лобода Віктор // Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995. — ISBN 5-7707-4049-3. — Т. 4. — С. 1373.
- Лобода Віктор // Довідник з історії України. — 2-ге вид. — К., 2001. — С. 420.
- Лобас П. О. Лобода Віктор Васильович // Українська літературна енциклопедія : В 5 т. / редкол.: І. О. Дзеверін (відповід. ред.) та ін. — К. : Голов. ред. УРЕ ім. М. П. Бажана, 1995. — Т. 3 : К–Н. — С. 221.
- Лобода Віктор Васильович [Архівовано 26 грудня 2012 у Wayback Machine.]
- ЛОБОДА ВІКТОР [Архівовано 6 березня 2016 у Wayback Machine.]
- ПОЛТАВСЬКА ГРОМАДА. Телеграма 25 лютого 1861. Полтава
|
Це незавершена стаття з історії. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |