Перейти до вмісту

Лондонська конвенція про протоки (1841)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Лондонська конвенція про протоки
Типміжнародний договір Редагувати інформацію у Вікіданих
Підписано13 липня 1841 Редагувати інформацію у Вікіданих
ПідписантиВелика Британія Редагувати інформацію у Вікіданих, Франція Редагувати інформацію у Вікіданих, Російська імперія Редагувати інформацію у Вікіданих, Прусське королівство Редагувати інформацію у Вікіданих, Австрійська імперія Редагувати інформацію у Вікіданих і Османська імперія Редагувати інформацію у Вікіданих

Лондонська конвенція про протоки 1841 року — конвенція, укладена в Лондоні 13 липня 1841 року між Російською імперією, Великою Британією, Королівством Франція, Австрійською імперією, Османською імперією та Королівством Пруссія.

Відновила «стародавнє правило» Османської імперії, відповідно до якого Босфор і Дарданелли оголошувались у мирний час закритими для військових суден усіх країн. За султаном зберігалось право видавати дозволи на прохід легких військових суден, що перебували у розпорядженні посольств дружніх країн. Режим проток під час війни конвенція не визначала.

З укладенням Лондонської конвенції Російська імперія втратила панівне становище у протоках, створене Ункяр-Іскелесійською угодою від 1833 року, яка зобов'язувала Османську імперію закривати протоки на вимогу Росії, а також передбачала спільну оборону проток Османською імперією та Російською імперією.

Сучасний статус проток регулюється Конвенцією Монтре про статус проток 1936 року, яка чинна донині.

Наслідки

[ред. | ред. код]

З британської точки зору, Лондонська конвенція попередила появу потужного російського Чорноморського флоту у Середземному морі, зберігши таким чином баланс сил (сприятливий для Великої Британії) у цьому регіоні. З російської точки зору, конвенція заохотила агресивну політику Великої Британії у Середземному морі, що стало важливою передумовою Кримської війни.

Джерела

[ред. | ред. код]

Література

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]