Бухарестський мирний договір (1812)

Бухарестський мирний договір
Тип	мирна угода
Підписано	28 травня 1812
Місце	Бухарест
Підписанти	Кутузов Михайло Ілларіонович і Лаз Ахмед Паша
Сторони	Османська імперія і Російська імперія

Бухарестський мирний договір — договір між Російською та Османською імперіями, підписаний 28 травня 1812 року в Бухаресті, який завершив російсько-турецьку війну 1806—1812.

Причини укладання

Усвідомлюючи небезпеку неминучої війни з Французькою імперією, російський уряд відмовився від далекосяжних планів приєднати до Російської імперії Дунайські князівства.

3 квітня (22 березня) 1812 року імператор Олександр I зажадав від головнокомандувача російської «Молдавської армії» генерала від інфантерії графа Михайла Кутузова негайно укласти мир, погоджуючись на кордон по річці Прут до впадіння її в Дунай. Дипломатичну підтримку забезпечував посол Російської імперії у Османській імперії Андрій Італинський.

23 (11) травня Кутузов доповів імператору про узгодження спірних питань, наступного дня було парафовано попередні (прелімінарні) умови, а 28 (16) травня 1812 року — підписано текст російсько-османського мирного договору.

Договір

Договір складався з 16 пунктів.

• Стаття 1-а проголошувала стан миру «між обома високими імперіями».
• Стаття 2-а обіцяла амністію учасникам бойових дій.
• Стаття 3-я визнавала чинність попередніх російсько-турецьких трактатів і конвенцій.
• Стаття 4-а підтверджувала 1-у статтю прелімінаріїв (тимчасові рішення): «Осяйна Порта Оттоманська відступає і віддає російському імператорському двору землі, розташовані на лівому березі Пруту з фортецями, містечками, поселеннями й житловими спорудами; середина ж річки Прут буде кордоном між обома високими імперіями». Кілійське гирло дельти Дунаю проголосили спільним, торговельні кораблі Російської імперії могли плавати по всій течії Дунаю, військові — лише до впадіння в нього річки Прут. Цим давня українська земля Хотинщина й українці, що проживали на всій території дністровсько-прутського межиріччя, прилучилися до основного масиву етнічних українських земель, а кордони Османської імперії віддалилися від території України.
• Стаття 5-а засвідчила повернення Османській імперії Молдовського князівства та Валахії, підтверджуючи їх «привілеї».
• Стаття 6-а зберігала кордони, що існували перед війною на Кавказі.
• Стаття 7-а містила взаємні гарантії іновірцям.
• Стаття 8-а надавала сербам автономію й право самостійно збирати податки для султана.
• Наступні 8 статей регулювали інші питання російсько-турецьких взаємин.

24 (12) червня 1812 року, перебуваючи у Вільно, Олександр I ратифікував Бухарестський мирний договір. За укладення цього договору граф Михайло Кутузов отримав титул «найяснішого князя».

Умови

Російська імперія

1. встановила новий кордон на річці Прут (замість Дністра);
2. отримала фортеці Ізмаїл, Кілію, Аккерман, Хотин;
3. отримала право торгового судноплавства по всьому Дунаю до річки Прут;
4. повернула Османській імперії Анапу, Поті, Ахалкалак, Молдовське князівство, Волощину;
5. залишила у своєму складі Західну Грузію (крім Поті);
6. отримала Бессарабію і деякі території Закавказзя;
7. вперше одержала морські бази на Кавказькому узбережжі Чорного моря.

Османська Імперія

1. зобов'язувалась надати автономію Сербії.

Література

• Р. Г. Симоненко. Бухарестський мирний договір 1812 р. [Архівовано 1 червня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2003. — Т. 1 : А — В. — С. 417. — ISBN 966-00-0734-5.
• Малий словник історії України / відпов. ред. В. А. Смолій. — К. : Либідь, 1997. — 464 с. — ISBN 5-325-00781-5.
• Миллер А. Ф. Мустафа паша Байрактар. — М., 1947;
• Внешняя политика России XIX и начала XX века, т. 6. — М., 1962;
• Бессарабия на перекрестке европейской дипломатии: Документы и материалы. — М., 1996.

Посилання

• Бухарестський мирний договір 1812 року // Сайт с. Гвіздівці [Архівовано 30 березня 2016 у Wayback Machine.]