Лорика лінтеа
Лори́ка лі́нтеа (лат. lorica lintea) — тип давньоримського панциру (лорика) з кількох шарів цупкої тканини, аналогічний давньогрецькому лінотораксу. Термін lorica lintea пов'язаний з лат. linum («льон»)[1] і буквально означає «лляний панцир».
Лорика лінтеа робили з 2-3 шарів лляного полотна, яку виварювали у соляному розчині з оцтом. Виварювання надавало обладунку необхідної цупкості. Припускають, що такі панцирі могли носити легкоозброєні піхотинці-веліти. Термін лорика лінтеа також уживають щодо шкіряних панцирів, проте, скоріш за все, у Стародавньому Римі вони йменувалися просто «лориками» (loricae) — від слова lorum («ремінь»).
- Ліноторакс — давньогрецький лляний панцир
- Лорика гамата (lorica hamata) — давньоримська кольчуга
- Лорика мускулата (lorica musculata) — давньоримська анатомічна кіраса
- Лорика плюмата (lorica plumata) — давньоримський лускатий панцир на кольчужній основі
- Лорика сегментата (lorica segmentata) — панцир з поперечних металевих смуг (штаб)
- Лорика серта (lorica serta) — давньоримський панцир з пластин, з'єднаних кільцями
- Лорика сквамата (lorica squamata) — давньоримський лускатий панцир на тканинній основі
- ↑ Латинско-русский словарь linum [Архівовано 19 серпня 2014 у Wayback Machine.]