Перейти до вмісту

Ланцея (зброя)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Ланцея (значення).

Ла́нцея (лат. lancea) — давньоримський спис[1], який використовувався переважно кіннотою, а також допоміжними військами та гладіаторами. Використовували ланцею як колольну, так і як метальну зброю. Згідно з Оксфордським словником, слово lancea походить з іспано-кельтських мов[2], можливо, звідси також грец. λόγχη («спис»)[3].

Древко ланцеї робили з ясену, наконечник був залізним. Загальна довжина сягала близько 2 м, наконечника — 20 см. Вага — близько 0,7 кг

Ланцеарії або ланціарії (lancearii, lanciarii) — «списоносці». Значення цього слова може розрізнюватися залежно від періоду. Ним могли звати воїнів-списоносців взагалі, так, у грецьких (візантійських) джерелах вони відомі як λογχοφόροι. В імперську добу «ланцеарії» — воїни-охоронці, статусом трохи нижчі преторіанців.

Див. також

[ред. | ред. код]
  • Ксистон — давньогрецький спис, уживаний у кінноті.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Латинско-русский словарь lancea [Архівовано 19 серпня 2014 у Wayback Machine.] (рос.)
  2. ↑ Online etymological dictionary lance [Архівовано 4 листопада 2016 у Wayback Machine.] (англ.)
  3. ↑ Pierre Chantraine. Dictionnaire étymologique de la langue grecque. Histoire des mots. [Архівовано 4 листопада 2016 у Wayback Machine.] (фр.)

Джерела

[ред. | ред. код]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Ланцея_(зброя)&oldid=34823989