Луговська Наталія Романівна

Наталія Романівна Луговська
Наталія Романівна Луговська;
Молодший сержант
Загальна інформація
Народження	21 березня 1971; м. Червоноград, Львівська область, Українська РСР, СРСР
Смерть	3 травня 2022 (51 рік); м. Маріуполь, Донецька область; (загинула в ході російського вторгнення в Україну)
Національність	українка
Військова служба
Роки служби	2020—2022
Приналежність	Україна
Вид ЗС	МВС України
Рід військ	Національна гвардія
Формування	Полк «Азов»
Війни / битви	Російсько-українська війна
Нагороди та відзнаки
	Орден «За мужність» ІІІ ступеня
	Орден «За мужність» ІІІ ступеня

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Луговська.

Наталія Романівна Луговська — молодший сержант окремого загону спеціального призначення НГУ «Азов» Національної гвардії України, учасниця російсько-української війни, що загинула в ході російського вторгнення в Україну в 2022 році.

Життєпис

Наталія Луговська народилася 21 березня 1971 року в Червонограді на Львівщині. Після закінчення 9-ти класів середньої школи почала працювати поштаркою. Після закінчення школи навчалася у католицькому університеті в Польщі, де отримала фах психолога. З початком війни на Сході України вона активно волонтерила, бо син передував на фронті в зоні АТО. Працювала психологинею у реабілітаційному центрі воїнів АТО у Соснівці. Після загибелі сина Юрія вона вирішила продовжити його справу. У 2018 році разом з донькою, яка вийшла заміж за «азовця», Наталія переїхала в селище Ялту Донецької області. В 2020 році вона підписала контракт та стала військовою психологинею полку «Азов», де служили побратими її сина. З початком повномасштабного російського вторгнення в Україну перебувала у Маріуполі. Жінка працювала медиком, психологом, допомагала у роботі штабу. З часом вона опинилася в одному з бункерів «Азовсталі». 21 квітня отримала контузію. Разом з іншими жінками вона мала можливість покинути завод та вийти з «Азовсталі», але відмовилась. Наталія Луговська загинула в ніч з 2 на 3 травня 2022 року в результаті авіанальоту на «Азовсталь» разом з старшим солдатом полку Анастасією Куницькою. Її відкинуло до стіни їдальні, вона загинула моментально. Указом президента № 367/2022 24 травня 2022 року Наталія Луговська була посмертно нагороджена орденом «За мужність» III ступеня. Тіло загиблої мають ще ввезти на підконтрольну територію України^[1]^[2]^[3]^[4]^[5]^[6] ^[7].

Родина

У загиблої залишилася 77-річна мати Параскевія Висоцька, донька Тетяна та двоє онучок (Віка (нар 2019), Ганна). Найменший онук Ілля народився у Запоріжжі 12 травня 2022 року незадовго після її смерті. Тетяна Ластович з дітьми, також були у Маріуполі. Їм уже після окупації вдалось вибратись з міста. Син Наталії Юрій «Баррет» Луговський (1994—2018) загинув 9 березня 2018 року під Водяним на Донеччині. Відомий азовець-снайпер назавжди залишився 23-літнім. Зять — головний сержант Олексій Ластович (також «азовець») загинув 21 квітня 2022 року^[2].

Нагороди

Орден «За мужність» III ступеня (2022, посмертно) — за особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі^[8]
Почесний громадянин Червонограда на Львівщині.

Примітки

↑ Бугайченко, Каріна (26 травня 2022). "Азовсталь — місце, де українці ще раз показали, що вони — сталеві" — історія дружини загиблого "азовця". Суспільне Новини (укр.). Процитовано 18 листопада 2022.
↑ ^а ^б Жінка, яка настільки любила Україну, що віддала найцінніше – свою дитину, а потім своє життя. Як загинула психологиня “Азову” Наталія Луговська. Ехо Червонограда (укр.). Процитовано 18 листопада 2022.
↑ Карбунар, Надія (7 жовтня 2022). Втратила на війні сина, зятя і загинула сама. Історія психологині «Азова» Наталії Луговської. Главком (укр.). Процитовано 18 листопада 2022.
↑ Бабуся “Азову”: хоч би кісточки їхні привезли…. Новинароня (укр.). 7 липня 2022. Процитовано 18 листопада 2022.
↑ Терещук, Галина (12 травня 2022). Втратила сина, зятя і сама загинула на війні. Історія психолога полку «Азов» Наталії Луговської із Червонограда. Радіо Свобода (укр.). Процитовано 18 листопада 2022.
↑ У МАРІУПОЛІ ЗАГИНУЛА ПСИХОЛОГИНЯ ПОЛКУ «АЗОВ» І МАМА ВОЇНА НАТАЛІЯ ЛУГОВСЬКА. Твоє місто (укр.). 5 травня 2022. Процитовано 18 листопада 2022.
↑ У Маріуполі загинула психологиня полку Азов. НВ Україна (укр.). 5 травня 2022. Процитовано 18 листопада 2022.
↑ Президент підписав ще кілька указів про відзначення військових державними нагородами. Новости Житомира (укр.). 26 травня 2022. Процитовано 18 листопада 2022.

Джерела

Указ Президента України від 24 травня 2022 року № 367/2022 «Про відзначення державними нагородами України»

[1] Бугайченко, Каріна (26 травня 2022). "Азовсталь — місце, де українці ще раз показали, що вони — сталеві" — історія дружини загиблого "азовця". Суспільне Новини (укр.). Процитовано 18 листопада 2022.

[віддала_найцінніше_–_свою_дитину-2] а ^б Жінка, яка настільки любила Україну, що віддала найцінніше – свою дитину, а потім своє життя. Як загинула психологиня “Азову” Наталія Луговська. Ехо Червонограда (укр.). Процитовано 18 листопада 2022.

[3] Карбунар, Надія (7 жовтня 2022). Втратила на війні сина, зятя і загинула сама. Історія психологині «Азова» Наталії Луговської. Главком (укр.). Процитовано 18 листопада 2022.

[4] Бабуся “Азову”: хоч би кісточки їхні привезли…. Новинароня (укр.). 7 липня 2022. Процитовано 18 листопада 2022.

[5] Терещук, Галина (12 травня 2022). Втратила сина, зятя і сама загинула на війні. Історія психолога полку «Азов» Наталії Луговської із Червонограда. Радіо Свобода (укр.). Процитовано 18 листопада 2022.

[6] У МАРІУПОЛІ ЗАГИНУЛА ПСИХОЛОГИНЯ ПОЛКУ «АЗОВ» І МАМА ВОЇНА НАТАЛІЯ ЛУГОВСЬКА. Твоє місто (укр.). 5 травня 2022. Процитовано 18 листопада 2022.

[7] У Маріуполі загинула психологиня полку Азов. НВ Україна (укр.). 5 травня 2022. Процитовано 18 листопада 2022.

[відзначив_26_травня-8] Президент підписав ще кілька указів про відзначення військових державними нагородами. Новости Житомира (укр.). 26 травня 2022. Процитовано 18 листопада 2022.

[1]

[2]

[3]

[4]

[5]

[6]

[7]

[8]