Лук'янець Віталій Григорович

Лук'янець Віталій Григорович
Лук'янець Віталій Григорович
Народження	12 травня 1938; Чернігівська область, Україна
Смерть	25 липня 1994 (56 років)
	Срібний Бір, Москва, Росія
Поховання	Рогозьке кладовищеd
Країна	Україна → СРСР
Жанр	ілюстрація, книжкова графіка, історичний живопис
Навчання	Московський поліграфічний інститут
Діяльність	художник
Напрямок	наукова фантастика, реалізм
	Лук'янець Віталій Григорович у Вікісховищі

Лук'янець Віталій Григорович (12 травня 1938 — 25 липня 1994) — радянський художник-графік.

Біографія

Дитинство

Віталій Лук'янець народився 12 травня 1938 року в Чернігівській області, в родині військовослужбовця та домогосподарки. В сім'ї виховувалось ще двоє дітей: старший брат — Анатолій, який став, як батько, воєнним, та молодша сестра — Ніна, що зараз живе в Болгарії. Сам художник згадував своє перше враження від живопису. За його словами, це був малюнок з зображенням янгола-хранителя, якого намалював йому старший брат.

Навчання

Малюванню Віталій почав навчатися в школі. Після армійської служби він вирішив продовжити навчання

у московському поліграфічному інституті МДАП. Він навчався мистецтву графіки у народного художника СРСР професора А. Д. Гончарова (1903-1979)^[1].

Початок творчості

У 1965 році Віталій Лук'янець закінчив інститут, і отримав своє перше місце роботи як художник-ілюстратор у газеті «Правда». Згодом Віталій Григорович був прийнятий до Спілки журналістів^[2]. Пізніше, разом з ксилографією і ліногравюро, став писати роботи маслом. Зробив також серію акварелей, що оспівують російську і українську природу, за що його охрестили «співаком тиші». Любов до природи виражалася і в тому, що Віталій був пристрасним рибалкою.

Повернення до віри

Віталій був колекціонером, він вивчав і збирав іконопис. У сорок років він прийняв хрещення на Рогожском кладовищі Москви^[3], став старообрядцем. У 1970-х роках зробив серію ілюстрацій до билин, які вийшли у виданні Гознака. У 1990х роках Віталій Григорович продовжив роботу над російськими билинами, притчами та казками.

Творчість

Ілюстрація

З початку 1970-х Віталій Лук'янець ілюстрував твори письменника-фантаста Олександра Казанцева^[4] , який високо цінував його творчість. У коло інтересів Віталія входили Стародавні цивілізації, НЛО, діти майбутнього, які виросли під іншими сонцями, віддалені драматичні епохи земної історії, які мають, на думку художника, незаперечний зв'язок з «космічним фактором». Художника дуже приваблювала і космогонічна тема.

Нагороди

У 1978 році Віталій зайняв друге місце в міжнародному конкурсі науково-фантастичної живопису. У 1980 році він зайняв друге місце в конкурсі «Час — Простір — Людина». Його роботи демонструвалися на міжнародній виставці НТТМ-80, де йому був вручений почесний знак.12 травня 1985 року Лук'янець Віталий Григорович писав М. С. Горбачову про свою стурбованість з приводу падіння духовного рівня культури в СРСР.

Тема Всесвіту

В 90-і роки в творчості художника велике місце починає займати тема космосу. Захоплення темою космосу призвело до появи полотен, в яких зображений Всесвіт. У 1991 році Радянським дитячим фондом ім. В. І. Леніна випущені дві марки, розроблені Віталієм Лук'янцем: «Всесвіт» та «Інша планета». Наприкінці 1980х — початку 1990х Віталій серйозно займався темою непізнаного. І, згодом, завдяки рекомендації Володимира Ажажи^[5], став працювати дослідником в Міжнародній академії інформатизації (МАІ)^[6] у відділенні «Уфологія і біоенергоінформатика». Він дуже захопився цією роботою. Роз'їжджаючи по країні, він слухав очевидців і за їхніми розповідями малював конкретні уфологічні етюди. Зробив багато робіт. За свій внесок у розвиток Уфології Віталій Лук'янець був обраний членом-кореспондентом МАЇ в порядку винятку, без будь-якого наукового ступеня і звання.

Інша діяльність

Окрім цього, Віталій Лук'янець писав вірші, пробував себе в прозі. В 1990-і роки він видав і випустив власним коштом три номери журналу «Светлояр», в якому виступав як автор-редактор. Четвертий номер, підготовлений Віталієм, вийшов посмертно.
25 липня 1994 року, Віталій пішов засмагати в Срібний бір, і не повернувся. Помер він за таємних обставин. Похований на Рогожському кладовищі в Москві.

Книжкова графіка

https://web.archive.org/web/20100514081426/http://detbook.ru/2010/05/308.htm
https://web.archive.org/web/20100514073954/http://detbook.ru/2010/05/296.htm
hhttp://detbook.ru/2010/05/302.htm [Архівовано 22 грудня 2010 у Wayback Machine.]
ttp://abunavaz.livejournal.com/photo/album/2667?page=1

Деякі картини

«Річка мого дитинства»
«Красуня Десна»
«Чернігів Стародавній»
«Дорога на Любеч»
«Спляча галактика»
«Кижи»
«Петрозаводське диво»
«Соловки»
«Кольорах всесвіту»
«Всесвіт»

Графічні праці

«Чернігів»
«П'ятницька церков»
«Радуль»
«Світостворення»
«Княжна Ольга»

Джерела

http://www.isfdb.org/cgi-bin/ea.cgi?178363 [Архівовано 19 вересня 2016 у Wayback Machine.]
http://dic.academic.ru/dic.nsf/ruwiki/1450036 [Архівовано 13 вересня 2016 у Wayback Machine.]
http://peresvetovgallery.ru/hudozhniki-sssr/lukyanets-vitalij-grigorevich.html [Архівовано 23 грудня 2016 у Wayback Machine.]
http://magnus-z.livejournal.com/19630.html [Архівовано 1 січня 2016 у Wayback Machine.]
Открытые письма М. С. Горбачёву
Мироздание и «духи злобы поднебесные» [Архівовано 1 січня 2016 у Wayback Machine.]
Конкурс «Время — Пространство — Человек» [Архівовано 24 травня 2010 у Wayback Machine.]
А.Казанцев о В.Лук'янце [Архівовано 17 вересня 2016 у Wayback Machine.]
Возвращение в завтра [Архівовано 17 вересня 2016 у Wayback Machine.]
Страница о В.Лук'янце в Энциклопедии Соловки [Архівовано 12 серпня 2016 у Wayback Machine.]

Примітки

↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 14 вересня 2016. Процитовано 5 вересня 2016.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 16 серпня 2011. Процитовано 5 вересня 2016.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 16 вересня 2016. Процитовано 5 вересня 2016.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 5 вересня 2016. Процитовано 5 вересня 2016.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 15 вересня 2016. Процитовано 5 вересня 2016.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 20 вересня 2016. Процитовано 5 вересня 2016.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)

Мистецтво Книги Фантастика Наукова фантастика

[1] Архівована копія. Архів оригіналу за 14 вересня 2016. Процитовано 5 вересня 2016.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)

[2] Архівована копія. Архів оригіналу за 16 серпня 2011. Процитовано 5 вересня 2016.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)

[3] Архівована копія. Архів оригіналу за 16 вересня 2016. Процитовано 5 вересня 2016.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)

[4] Архівована копія. Архів оригіналу за 5 вересня 2016. Процитовано 5 вересня 2016.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)

[5] Архівована копія. Архів оригіналу за 15 вересня 2016. Процитовано 5 вересня 2016.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)

[6] Архівована копія. Архів оригіналу за 20 вересня 2016. Процитовано 5 вересня 2016.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)

[1]

[2]

[3]

[4]

[5]

[6]