Лук'янченко Олександр Олексійович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Олександр Олексійович Лук'янченко
Народився30 серпня 1947(1947-08-30) (77 років)
хутір Бердичі, Ясинуватський район Донецька область, Українська РСР, СРСР
ГромадянствоУкраїна Україна
Національністьукраїнець
Місце проживанняДонецьк
Діяльністьполітичний діяч
Alma materДонбаська національна академія будівництва і архітектури
Посадаміський голова Донецька
Термін2002 — 2014
ПопередникВолодимир Рибак
Наступник
ПартіяПартія регіонів
У шлюбі зГалина (1950)
ДітиВіталій (1972)
Нагороди
Орден Князя Ярослава Мудрого V ступеня
Орден Князя Ярослава Мудрого V ступеня
Орден «За заслуги» І ступеня
Орден «За заслуги» І ступеня
Орден «За заслуги» ІІ ступеня
Орден «За заслуги» ІІ ступеня
Орден «За заслуги» ІІІ ступеня
Орден «За заслуги» ІІІ ступеня
Медаль Медаль «За працю і звитягу»
Медаль Медаль «За працю і звитягу»
Медаль «За трудову відзнаку»
Медаль «За трудову відзнаку»
Державна премія України в галузі архітектури
Державна премія України в галузі архітектури
Заслужений будівельник України
Заслужений будівельник України

Лук'я́нченко Олекса́ндр Олексі́йович (нар. 30 серпня 1947(19470830), хутір Бердичі, Ясинуватський район Донецька область, Українська РСР, СРСР) — український політик, міський голова Донецька.

Біографія

[ред. | ред. код]

Народився 1947 року на хуторі Бердичі, Ясинуватський район Донецька область.

Закінчив чотирирічну школу в Бердичах, а потім восьмирічну в Авдіївці.

У 1962 вступив до Донецький будівничий технікум. По закінченню потрапив до школи молодших командирів танкових військ.

Посади

[ред. | ред. код]

Працював на заводі Буддеталь, потім на «Донецькжилбуд» (головним інженером).

27 листопада 1992 заступив на посаду заступника голови Донецького міськвиконкому.

У 1994-1996 працює в Донецькій облдержадміністрації. Займає посаду заступника голови, а потім першого заступника голови.

Після облдержадміністрації два роки працює першим заступником генерального директора Адміністрації автомобільних дорог Донецької області.

Після цього стає першим заступником донецького міського голови Володимира Рибака в Донецькій міській раді.

У 2002 році висуває свою кандидатуру на посаду міського голови Донецька і 31 березня перемагає на виборах. 26 березня 2006 обирається на другий термін. 31 жовтня 2010, не без скандалу, обирається на третій термін.

Голова Асоціації шахтарських міст Донбасу, доктор економічних наук, заслужений будівельник України, лауреат Державної премії України в галузі архітектури та містобудівництва, почесний громадянин Донецької області.

16 липня 2015 року Генпрокуратура України порушила проти Лук'янченка кримінальну справу за фактом сприяння діяльності ДНР і проявам сепаратизму.

Президент Світового конґресу українців (1998—2008) Аскольд Лозинський приймає символічний дарунок — герб міста Донецька від мера Олександра Лук'янченка, 2007 рік

Ставлення до української мови

[ред. | ред. код]

Попри те, що Олександр Олексійович мер українського міста Донецька, він не розмовляє українською, мотивуючи це тим, що багато мешканців Донецька розмовляють російською. В інтерв'ю газеті він зауважив[1]:

«У нас мовне питання мало кого хвилює: як розмовляє людина, так її і сприймають. Коли мене питають, чому я не розмовляю державною мовою, я кажу: я розмовляю мовою моїх виборців. Ось піти сьогодні до колективу Донецького металургійного заводу або на шахту ім. Засядька, вийти і зробити доповідь українською — вони послухають, а потім будуть думати, що у мера щось трапилось із головою».
Оригінальний текст (рос.)

«У нас языковой вопрос мало кого беспокоит: как разговаривает человек, так его и воспринимают. Когда меня спрашивают, почему я не говорю на государственном языке, я говорю: я говорю на языке моих избирателей. Вот пойти сегодня в коллектив Донецкого металургического завода или на шахту им. Засядько, выйти и сделать доклад на украинском языке - они послушают, а потом будут думать, что у мэра что-то случилось с головой».

Відзнаки

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Мэр Донецка: если я заговорю по-украински, люди подумают, что я сумасшедший[недоступне посилання]
  2. Указ Президента України № 435/2012 від 5 липня 2012 «Про відзначення державними нагородами України». Архів оригіналу за 15 жовтня 2012. Процитовано 7 листопада 2016.
  3. Указ Президента України № 619/2009 від 18 серпня 2009 «Про відзначення державними нагородами України працівників підприємств, установ та організацій». Архів оригіналу за 15 жовтня 2012. Процитовано 7 листопада 2016.
  4. Указ Президента України № 715/2007 від 20 серпня 2007 «Про відзначення державними нагородами України працівників підприємств, установ та організацій з нагоди Дня незалежності України». Архів оригіналу за 15 жовтня 2012. Процитовано 7 листопада 2016.
  5. Указ Президента України № 783/2002 від 29 серпня 2002 "Про нагородження орденом «За заслуги». Архів оригіналу за 15 липня 2014. Процитовано 7 липня 2012.
  6. Указ Президента України № 1439/2003 від 16 грудня 2003 «Про відзначення державними нагородами України». Архів оригіналу за 3 листопада 2021. Процитовано 8 липня 2012.
  7. Указ Президента України № 575/2000 від 7 квітня 2000 «Про відзначення нагородами України». Архів оригіналу за 22 червня 2020. Процитовано 8 липня 2012.
  8. Указ Президента України № 548/2003 від 25 червня 2003 «Про присудження Державних премій України в галузі архітектури 2003». Архів оригіналу за 11 липня 2019. Процитовано 8 липня 2012.

Посилання

[ред. | ред. код]