Луценко Степан Кузьмич

Луценко Степан Кузьмич
Народився	1897 село Жабки Полтавської губернії, тепер Лохвицького району Полтавської області
Помер	15 лютого 1928(1928-02-15) місто Харків
Національність	українець
Партія	ВКП(б)

Степан Кузьмич (Кузьмович) Луценко (1897(1897), село Жабки Лохвицького повіту Полтавської губернії, тепер Лохвицького району Полтавської області — 15 лютого 1928, місто Харків) — український радянський діяч, голова Роменського і Полтавського окрвиконкомів, заступник народного комісара землеробства Української СРР.

Біографія

Народився в бідній селянській родині.

Служив у російській імператорській армії. Учасник Першої світової війни.

Член РСДРП(б).

З квітня 1918 року перебував на підпільній роботі в Лохвицькому повіті Полтавської губернії. У 1918—1919 роках — командир Свиридівського радянського партизанського загону Полтавської губернії.

З грудня 1919 по 1920 рік — голова Лохвицького поавітового революційного комітету. У 1920—1923 роках — голова виконавчого комітету Лохвицької повітової ради Полтавської губернії. У 1920 році обирався делегатом на IV Всеукраїнську конференцію КП(б)У. Був ініціатором спорудження в 1922 році пам'ятника філософові Григорію Сковороді в Лохвиці, автором якого став скульптор Іван Кавалерідзе.

У 1923—1925 роках — голова виконавчого комітету Роменської окружної ради Полтавської губернії і голова Роменської міської ради.

У 1925—1926 роках — голова виконавчого комітету Полтавської окружної ради.

З 1926 по лютий 1928 року — заступник народного комісара землеробства Української СРР.

Помер у лютому 1928 року.

Джерела

• Луценко Степан Кузьмич [Архівовано 25 травня 2022 у Wayback Machine.] (рос.)