Лучанська волость (Лохвицький повіт)
| Лучанська волость | ||||
| Центр | Лука | |||
|---|---|---|---|---|
| Площа | 11 325 (1885) | |||
| Населення | 6708 осіб (1885) | |||
| Густота | 54.2 осіб / км² | |||
| Попередники | Лучанська сотня | |||
Лучанська волость — адміністративно-територіальна одиниця Лохвицького повіту Полтавської губернії з центром у селі Лука.
Станом на 1885 рік — складалася з 5 поселень, 14 сільських громад. Населення — 6708 осіб (3277 чоловічої статі та 3431 — жіночої), ? дворових господарств[1].
| Площа, десятин | У тому числі орної, десятин | |
|---|---|---|
| Сільських громад | 6629 | 5153 |
| Приватної власності | 4612 | 2934 |
| Іншої власності | 84 | 74 |
| Загалом | 11325 | 8161 |
Основні поселення волості:
- Лука — колишнє державне та власницьке село при річці Сула за 12 верст від повітового міста, 2602 особи, 429 дворів, православна церква, школа, лікарня, 3 постоялих будинки, базари по четвергах, 2 ярмарки, 4 кузні, 22 вітряних млини, 7 маслобійних заводів.
- Бріси — колишнє державне та власницьке село при річці Сула, 584 особи, 112 дворів, православна церква, 2 постоялих будинки, кузня, 4 вітряних млини.
- Білогорілка — колишнє власницьке село при річці Сула, 1886 осіб, 325 дворів, православна церква, 2 постоялих будинки, базари по суботах, 3 кузні, 28 вітряних млини, 5 маслобійних заводів.
- Гиряві Ісківці — колишнє державне та власницьке село при річці Сула, 1086 осіб, 194 двори, православна церква, школа, 2 постоялих будинки, 12 вітряних млинів, 2 маслобійних заводи.
Старшинами волості були:
- 1900 року козак Трофим Ігнатович Єна[2];
- 1904 року селянин Карпо Назарович Стеценко[3];
- 1913 року Трофим Ігнатович Єна[4];
- 1915 року Іван Карпович Єна[5].
- Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутреннихъ Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ III. Губерніи Малороссійскія и Юго-Западныя / Составилъ старшій редактор В. В. Зверинскій — СанктПетербургъ, 1885. (рос. дореф.)
- ↑ Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутреннихъ Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ III. Губерніи Малороссійскія и Юго-Западныя / Составилъ старшій редактор В. В. Зверинскій — СанктПетербургъ, 1885. (рос. дореф.)
- ↑ рос. дореф. Адресъ-календарь. Справочная книжка Полтавской губерніи на 1900. Составлен Д. А. Иваненко, Секретарем Полтавского Губернскаго Статистического Комитета. Полтава. Типо-литографія Губернскаго Правленія. 1900
- ↑ рос. дореф. Адресъ-календарь. Справочная книжка Полтавской губерніи на 1904. Полтава. Типо-литографія Губернскаго Правленія. 1904
- ↑ рос. дореф. Памятная книжка Полтавской губерніи на 1913 годѣ. Изданіе Полтавскаго Губернскаго Статистическаго Комитета. Полтава. Электрическая Типо-Литографія Губернскаго Правленія. 1913
- ↑ рос. дореф. Памятная книжка Полтавской губерніи на 1915 годѣ. Изданіе Полтавскаго Губернскаго Статистическаго Комитета. Полтава. Типо-Литографія Губернскаго Правленія. 1915
|
Це незавершена стаття про адміністративно-територіальний поділ Російської імперії. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
