Луїджі Сальвіні

Луїджі Сальвіні
Народився	11 лютого 1911(1911-02-11)  Мілан, Королівство Італія
Помер	5 червня 1957(1957-06-05) (46 років)  Рим, Італія
Країна	Італія  Королівство Італія
Діяльність	мовознавець, перекладач, поет
Alma mater	Римський університет ла Сапієнца
Заклад	Римський університет ла Сапієнца

Луїджі Сальвіні (італ. Luigi Salvini, 1911 — 1959) — італійський мовознавець.

Біографія

Луїджі Сальвіні почав роботу в університетах Гельсінкі і Турку у 22 роки. Був поліглотом, знав не тільки індо-європейські мови, але й фінську, естонську, угорську мови. У віці 30 років володів 16 мовами. Він перекладав з 15 мов на італійську для збірки «Orfeo — lirici di tutto il mondo».

Славіст, дослідник української літератури і культури, дійсний член НТШ (з 1956), викладач Вищого Інституту Східних Студій (італ. Regio istituto superiore orientale) у Неаполі, з 1949 — Папського Східного Інституту в Римі і Барського Університету.

Перекладач творів українських письменників (Г. Косинки, І. Липи, В. Стефаника, М. Хвильового, У. Самчука, М. Черемшини та ін.), які друкувалися в італійських літературних журналах, автор двох антологій українського письменництва «Чотири шаблі» («Le quattro sciable», 1941, і «L'Altopiano dei Pastori», 1949); критичної студії «Портрет Миколи Гоголя» (1950) та ін.

Джерела

• Онацький, Євген. Українська мала енциклопедія : [у 8 т., 16 кн.] / Є. Онацький.— Буенос-Айрес: Накладом Адміністратури УАПЦ в Арґентині, 1957 - 1967.— Кн. 13 : Літери Риз-Се.— 1964.— С. 1663—1664.
• Лилия Сиберг. Генезис финского мира в Болгарии. Роль русского феннофильства. Финско-болгарские посредники
• Сальвіні (Salvini) Люїджі.— Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1973. — Кн. 2, [т. 7] : Пряшівщина (продовження) — Сибір. — С. 2695. — ISBN 5-7707-4049-3.

Посилання

• Сальвіні Люїджі // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Накладом Адміністратури УАПЦ в Аргентині. — Буенос-Айрес, 1964. — Т. 7, кн. XIII : Літери Риз — Се. — С. 1663-1664. — 1000 екз.
• Inno della Repubblica di Bosgattia [Архівовано 21 липня 2021 у Wayback Machine.]