Луїза Браянт
Луїза Браянт | ||||
---|---|---|---|---|
Louise Bryant | ||||
Ім'я при народженні | Анна-Луїза Моен | |||
Народилася | 5 грудня 1885[1][2] Сан-Франциско, Каліфорнія, США | |||
Померла | 6 січня 1936[1][2] (50 років) Севр ·геморагічний інсульт | |||
Поховання | Гонар | |||
Країна | США[3] | |||
Національність | американка | |||
Діяльність | журналістка, письменниця, учасниця Жіночого соціально-політичного союзу | |||
Alma mater | Орегонський університет і Університет Невадиd | |||
Мова творів | англійська | |||
Членство | Мовчазні вартовіd і Національна жіноча партіяd[3] | |||
У шлюбі з | Вільям Булліт, Джон Рід і Paul Trullingerd | |||
| ||||
Луїза Браянт у Вікісховищі | ||||
Луї́за Бра́янт (англ. Louise Bryant, при хрещенні Анна-Луїза Моен; 5 грудня 1885, Сан-Франциско, США, — 6 січня 1936, Севр, Франція) — американська письменниця і журналістка. Феміністка, учасниця Жіночого соціально-політичного союзу.
Батько — нащадок ірландських іммігрантів Г'ю Моен, в юності працював на пенсільванських вугільних шахтах. Луїза носила прізвище вітчима, кондуктора залізниці Шерідана Брайанта, який виховав її.
Деякий час працює вчителькою в різних містах американського Заходу, потім переїжджає в Портленд (штат Орегон), де в 1909 році одружилася з лікарем-дантистом Полом Труллінгером.
У 1915 році знайомиться з журналістом-соціалістом Джоном Рідом і їде з ним у Нью-Йорк, де стає відомою нью-йоркською журналісткою.
«Вона дика, хоробра і прямолінійна... Любителька всіх пригод духу і розуму, ні в кого не знаходив я настільки крижаного презирства до стабільності і осілості... У цьому духовному вакуумі, на цьому неродючому ґрунті вона виросла (як — не уявляю) художницею, радісною, оскаженілою індивідуалісткою, поеткою і революціонеркою», — писав про Браянт взимку 1915 Джон Рід. |
У листопаді 1916 року Браянт одружилася з Джоном Рідом. Згодом чоловік раптово захворює на тиф і у вересні 1919 року вмирає у неї на руках.
На початку 1922 року в Парижі Луїза Бряант знайомиться з Вільямом Буллітом. Повернувшись в США, вона починає журналістську кар'єру, незабаром стає провідною репортеркою. У 1924 році одружується з Буллітос, народжує доньку Анну (1924-2007). Разом переїжджають до Парижа, 1930 році розлучаються за ініціативою чоловіка.
Луїза Браянт померла у Франції в 1936 році після важкої хвороби.
- Шкільне годування: його історія та практика вдома та за кордоном[4]
- Шість червоних місяців у Росії[5]
- Дзеркала Москви[6]
- Гра: гра моралі в одному акті[7]
- «Мистецтво для американських дітей»[8]
- «Байки для пролетарських дітей»[9]
- «Останні дні з Джоном Рідом: лист Луїзи Браянт»[10]
- «Два судді»[11]
- ↑ а б SNAC — 2010.
- ↑ а б Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- ↑ а б Online Biographical Dictionary of the Woman Suffrage Movement in the United States / T. Dublin, K. K. Sklar — Alexander Street Press.
- ↑ Bryant, Louise (1913). School feeding; its history and practice at home and abroad. Philadelphia and London, J.B. Lippincott company.
- ↑ Bryant, Louise (1885-1936) (1918). Six Red Months in Moscow.
- ↑ Bryant, Louise (1885-1936) (1923). Mirrors of Moscow.
- ↑ The Game - a morality play by Louise Bryant. www.one-act-plays.com. Архів оригіналу за 22 лютого 2020. Процитовано 25 травня 2020.
- ↑ Art for American Children by Louise Bryant 1919. www.marxists.org. Архів оригіналу за 8 березня 2021. Процитовано 25 травня 2020.
- ↑ Fables for Proletarian Children by Louise Bryant. www.marxists.org. Архів оригіналу за 8 березня 2021. Процитовано 25 травня 2020.
- ↑ The Last Days With John Reed by Louise Bryant 1920. www.marxists.org. Архів оригіналу за 5 жовтня 2020. Процитовано 25 травня 2020.
- ↑ Books. The Masses (амер.). Архів оригіналу за 22 січня 2020. Процитовано 25 травня 2020.