Львівська Сотка (веломарафон)
| Інформація про гонку | |
|---|---|
| Регіон |  Україна
|
| Інші назви | Перша Сотня, Перша Сотка, 100 за 10 |
| Дисципліна | веломарафон |
| Організатор | Львівський велоклуб |
| Історія | |
| Перша гонка | 2010 |
| Перший переможець | Іван Шулак[1]
|
| Рекорд перемог | Василь Набока
|
| Останній переможець | Кочін Олексій (2019)[2]
|
Львівська Сотка (раніше Перша Сотня, Перша Сотка) — щорічні любительські змагання у форматі веломарафону, що проходять навколо Львова. Наймасовіші велозмагання у Західній Україні[2]. Участь беруть велосипедисти із різних країн та на різноманітних велосипедах: шосейних, гірських, міських, гібридах, синглспідах, трекових, лігерадах та ін. Організатором заходу є Львівський велоклуб. З 2018 року відбувається двічі на рік різними маршрутами.
Вперше змагання відбулись у 2010 році. Тоді участь взяли лише 35 велосипедистів[1].
 | Цей розділ потребує доповнення. (вересень 2017) |
У 2018 році змагання відбувалися двічі на рік за різними маршрутами. Окрім змагань, «Львівська сотка» започаткували «Львівська сотка. Осінь»[3] — марафон, який не відкриває сезон, а відбувається тоді, коли всі досягають піку форми — восени. Характерною особливістю маршруту є значний набір висоти.
У 2019 році на весняну Львівську сотку зареєструвалося 1136 учасників. На старт вийшло 872 учасники[4]. Цього ж року додалась дистанція 50 км. У 2019 році було встановлено нові абсолютні рекорди швидкості в історії змагань, що було зумовлено значним покращенням дорожнього покриття на маршруті.
Змагання проходять у форматі веломарафону за правилами Audax Club Parisien[en]. Учасники повинні проїхати дистанцію у 100 кілометрів за ліміт у 10 годин. Тим не менше, фактично, ці змагання неправильно називати марафоном, оскільки дистанції веломарафонів починаються із 200 кілометрів[5].
Усіх учасників, які вклались у ліміт, на фініші нагороджують заохочувальними призами. Крім того, призами нагороджують трійки тих, хто першими проходить всю дистанцію, та тих, хто першими проходить проміжний «гірський» фініш (затяжний підйом на 84-му кілометрі маршруту із набором висоти приблизно 40 метрів). Нагородження відбувається окремо в чоловічій та жіночій категоріях.
Традиційно подія починається із реєстрації учасників на пл. Ринок. Після цього учасники організованою колоною під супроводом поліції та байкерів вирушають до місця старту в селі Сокільники.
- Сокільники (0 км)
- Пустомити (10 км)
- Щирець (21 км)
- Велика Горожанна (30 км)
- Комарно (41 км)
- Зашковичі (49 км)
- Городок (60 км)
- Поріччя (75 км)
- Страдч (78 км)
- Івано-Франкове (81 км)
- Лозино (88 км)
- Лісопотік (96 км)
- Брюховичі (100 км)
Фініш та нагородження учасників відбувається на площі перед залізничною станцією Брюховичі.
На маршруті є два контрольні пункти (30-ий та 78-ий кілометри).
Набір висоти на маршруті становить 924 метри.
Як і на Львівській Сотці, реєстрація учасників та урочистий парад починаються із пл. Ринок. Місце офіційного старту змагань також збігається із Львівською Соткою, проте сам маршрут міняється у місті Пустомити.
У 2019 році рекорд часу встановлює Кочин Алексей із часом 02:28:20[4] відібравши це звання у багаторазового переможця Львівської Сотки Василя Набоки. Василь Набока встановив два рекорди часу у 2017 (02:51:25) та 2018 (02:40:24) роках. До цього протягом п'яти років рекордсменом був Олег Лапка, йому належав рекорд 2012 року — 2 години, 51 хвилина та 37 секунд[6].
Часовий рекорд серед жінок встановила Марта Захарова 02:43:18[4] у 2019 році, покращивши свій результат 2018 року.
| Рік | Ім'я учасника | Час |
|---|---|---|
| 2019 | Кочин Алексей
|
02:28:20 |
| 2019 | Козаченко Андрій
|
02:28:21 |
| 2019 | Бакуринский Борис
|
02:28:22 |
| 2019 | Набока Василь
|
02:31:15 |
| 2019 | Гузов Віктор
|
02:31:17 |
| 2019 | Харенко Дмитро
|
02:32:38 |
| 2019 | Петров Дмитро
|
02:32:41 |
| 2019 | Єгіазарян Георгій
|
02:32:41 |
| 2019 | Парашенко Артем | 02:32:46 |
| 2019 | Савчук Руслан | 02:32:46 |
| 2018 | Набока Василь
|
02:40:24 |
| 2018 | Koretsky Alex
|
02:40:24 |
| 2018 | Батюхов Денис | 02:40:24 |
| 2018 | Бакуринский Борис
|
02:40:25 |
| 2018 | Олексій Кочін
|
02:40:25 |
| 2018 | Стецюк Дмитро | 02:42:05 |
| 2018 | Гузов Віктор
|
02:42:23 |
| 2018 | Жуковський Петро
|
02:43:50 |
| 2018 | Сікорський Ігор
|
02:43:53 |
| 2018 | Панченко Єгор
|
02:43:54 |
| 2018 | Єгіазарян Георгій
|
02:44:33 |
| 2018 | Воронов Дмитро
|
02:44:35 |
| 2018 | Вербицький Андрій
|
02:46:25 |
| 2018 | Hulin Ivan
|
02:46:47 |
| 2018 | Погодін Костянтин
|
02:47:31 |
| Рік | Ім'я учасника | Час |
|---|---|---|
| 2010 | Іван Шулак
|
03:26:00 |
| 2011 | Володимир Кривоніс
|
03:15:01 |
| 2012 | Олег Лапка
|
02:51:37 |
| 2013 | Сергій П'ясецький
|
02:53:25 |
| 2014 | Тарас Пилипів
|
02:55:08 |
| 2015 | Тарас Пилипів
|
03:01:00 |
| 2016 | Василь Набока
|
02:52:32 |
| 2017 | Василь Набока
|
02:51:25 |
| 2018 | Василь Набока[7]
|
02:40:24 |
| 2019 | Кочін Олексій[4]
|
02:28:20 |
| Рік | Ім'я учасниці | Час |
|---|---|---|
| 2017 | Бандрівська Катя
|
03:15:55 |
| 2018 | Захарова Марта[7]
|
02:59:21 |
| 2019 | Захарова Марта[4]
|
02:43:18 |
- ↑ а б Перша Львівська Сотка на сайті Lviv Bicycle Club, https://lvivbicycle.club/events/1 [Архівовано 17 вересня 2017 у Wayback Machine.]
- ↑ а б Львівська Сотка 2017 на сайті Lviv Bicycle Club, https://lvivbicycle.club/events/33 [Архівовано 17 вересня 2017 у Wayback Machine.]
- ↑ Львівська Сотка. Осінь. lvivbicycle.club (укр.). Архів оригіналу за 2 вересня 2019. Процитовано 2 вересня 2019.
- ↑ а б в г д X Львівська Сотка. lvivbicycle.club (укр.). Архів оригіналу за 25 вересня 2020. Процитовано 2 вересня 2019.
- ↑ Official Website of Audax Club Parisien, http://www.audax-club-parisien.com/EN/312.html [Архівовано 21 вересня 2017 у Wayback Machine.]
- ↑ Протокол Львівської Сотки 2012-го року на сайті Lviv Bicycle Club, https://lvivbicycle.club/events/3 [Архівовано 17 вересня 2017 у Wayback Machine.]
- ↑ а б Міський голова зустрівся із переможцями веломарафону «Львівська сотка 2018» Мартою Захаровою та Василем Набокою — Львівська міська рада. city-adm.lviv.ua (укр.). 8 травня 2018. Архів оригіналу за 2 вересня 2019. Процитовано 2 вересня 2019.