Лігерад





Лігерад (нім. Liegerad; інша назва — «рікамбент») — лежачий велосипед, що дозволяє велосипедисту їхати напівлежачи або лежачи на спині, в рідкісних випадках — на животі.
Лежачий велосипед, як правило, швидший за класичні велосипеди через кращу обтічність, і з цієї причини не допускаються на змагання (для лежачих велосипедів проводяться окремі змагання).
Вперше лежачий велосипед був використаний на міжнародних змаганнях у 1933, але в 1934 Міжнародний союз велосипедистів заборонив участь у велоперегонах велотехніки, яка відрізняється конструкцією від класичного велосипеда. Станом на 2012 рік годинний рекорд (відстань, пройдена за 1 годину) для стрімлайнерів (лежачих велосипедів в повному обтічнику) становить 91 км 595 м, для лежачих велосипедів без обтічників — 52 км 074 м. Для стандартних спортивних велосипедів рекорд швидкості станом на липень 2015 року становить 54 км 526 м[1][2][3].
Іншими перевагами лежачих велосипедів є комфортабельність, відсутність навантаження на спину, менша ймовірність розвитку імпотенції у чоловіків[4], безпека голови при аваріях[5].
Недоліками лігерадів є відносно великі вага і розміри, висока вартість, повільний поворот і більш важка їзда в гору — велосипедист не може встати на педалі, щоб тиснути на них всією своєю вагою[6].
Також існують тандемні лежачі велосипеди (один велосипедист напівлежить, інший сидить або обидва знаходяться в напівлежачій посадці).
Лежачі велосипеди досить широко поширені в Європі, де популярні серед туристів.
За конструкцією лігеради поділяються на:
- передньо- та задньопривідні. Передньопривідні, в свою чергу, поділяються на типи з рухомою (педальний механізм на повороті обертається разом з переднім колесом), та нерухомою кареткою (педальний механізм складає з нерухомою частиною рами одне ціле, можливості повороту обмежені еластичністю передачі на колесо).
- з короткою, середньою та довгою колісною базою. В залежності від бази велосипедист розміщується над колесами (коротка), напівлежачи (середня) або лежачи мід колесами (довга база).
Окремий різновид лігерадів — веслувальний велосипед.
- ↑ UCI: Track Records. Архів оригіналу за 7 липня 2009. Процитовано 23 серпня 2015.
- ↑ Новий світовий рекорд в годинній гонці — 91.595 км. Архів оригіналу за 23 липня 2015. Процитовано 23 серпня 2015.
- ↑ Current WRRA Records. Архів оригіналу за 8 лютого 2015. Процитовано 23 серпня 2015.
- ↑ Recumbents to Prevent Impotence. Архів оригіналу за 23 вересня 2015. Процитовано 23 серпня 2015.
- ↑ Recumbent or Upright? (long version). Архів оригіналу за 20 грудня 2015. Процитовано 23 серпня 2015.
- ↑ TroyTec Revolution: модульні велосипеди для їзди лежачи. Архів оригіналу за 5 травня 2014. Процитовано 23 серпня 2015.