Перейти до вмісту

Ліцей №5 ім. Іванни та Іллі Кокорудзів Львівської міської ради

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Ліцей №5 імені Іванни та Іллі Кокорудзів Львівської міської ради
49°47′09″ пн. ш. 24°01′36″ сх. д. / 49.785812° пн. ш. 24.026688° сх. д. / 49.785812; 24.026688
Засновано1934
Адреса79057, м. Львів, вул. Кокорудза, 9
Сайтschool5.lviv.sch.in.ua

Ліцей № 5 імені Кокорудзів Львівської міської ради був закладений з фундації Іванни і Іллі Кокорудзів. Розташований у Львові на вулиці Іллі Кокорудза, 9.

Історія

[ред. | ред. код]

Історія створення навчального закладу тісно пов'язана з боротьбою українського суспільства Галичини за найбільш основні права українського народу — права на українську школу в українському дусі.

На чолі цієї боротьби стояло Українське Педагогічне товариство, засноване у 1884 році, а 1926 року перейменоване на товариство «Рідна школа». З ініціативи Українського Педагогічного товариства у 1923 році було організовано Дівочі приватні гімназійні курси «Рідної школи», які згодом, у 1929—1930 роках, перетворено на Приватну дівочу гімназію «Рідної школи» УПТ з українською мовою навчання.

Протягом 10 років гімназія розташовувалася у непристосованих до навчання приміщеннях. Спочатку навчання відбувалося у післяобідні години у жіночій семінарії на вул. Мохнацького, 12, 1930 року — в житловому будинку на вул. Театинській, 10. У 1933 році гімназія займала приміщення польської жіночої гімназії імені Королеви Ядвіги на вул. Валовій, 4. Дуже енергійними і активними організаторами були перші директори Володимир Андріянович, Ілля Кокорудз та Омелян Терлецький, які у несприятливих умовах зуміли забезпечити нормальний навчальний процес.

У 1934 році на кошти Іванни та Іллі Кокорудзів на вул. Моджеєвської, 12 було збудоване нове приміщення, яке вони передали у дар «Рідній школі», і 1 серпня 1934 року молодий директор Іван Винар перевів гімназію у нове приміщення. 8 вересня 1934 року рішенням львівського воєводи Владислава Беліни-Пражмовського гімназії було надане ім'я Іллі та Іванни Кокорудзів.

У 1939—1940 роках гімназія стала українською середньою школою № 5 Червоноармійського району м. Львова. Шкільну організацію ОУН очолювала Винників Наталія, яка була обвинуваченою в організованому НКВС політичному «Процесі 59-ти» і була засуджена до розстрілу (Верховний суд СРСР замінив вирок на 10+5). Багато учителів і учнів перейшли в інші навчальні заклади, а в школі з'явилися учителі та учні зі східних областей України. Під час німецької окупації, в будинку гімназії був військовий шпиталь. Учениці продовжували навчання в інших гімназіях Львова.

У 1944—1946 роках у будинку гімназії було відновлено навчання учнів української середньої школи № 5. 1966 року школа стала російськомовною десятирічкою. У 1967 році було здійснено добудову до старого приміщення нового корпусу.

Лише від 1992 року, після здобуття Україною незалежності, перші класи перейшли на українську мову навчання, а згодом школа отримала статус української. Активними клопотаннями ініціативної групи «Відродження рідної школи» ім'я фундаторів гімназії Іллі та Іванни Кокорудзів повернено школі, а також вулиці, де вона міститься. У школі вмонтовано барельєф Іллі та Іванни Кокорудзів. 1990 року школа одержала статус середньої спеціалізованої загальноосвітньої I—III ступенів імені Іванни та Іллі Кокорудзів з поглибленим вивченням англійської мови. У 1996 році було підписано угоду про співпрацю з медичним коледжем імені Андрея Крупинського. У 2018 року середня школа № 5 реорганізована у Ліцей № 5 імені Іванни та Іллі Кокорудзів Львівської міської ради.

Директори школи

[ред. | ред. код]

Директорами школи від початків до 1939 року були:

1939 року прийшли радянські війська до Львова. Гімназію ліквідували, перетворили в десятирічку-середню школу № 5.

Предмети навчання (до 1939 року)

[ред. | ред. код]

Викладачі школи

[ред. | ред. код]
  • Математика — Андріянович Володимир, Базилевич-Ломага Стефанія, Білинський Володимир, Вергановська-Винників Дарія, Зарицький Мирон Онуфрійович, Петрик-Храплива Євгенія, Проців Дмитро, Сітницький Іван, Є. Храплива.
  • Фізика — Андріянович Володимир, Денека Григорій, Проців Дмитро, Сітницький Іван, Є. Храплива.
  • Історія — Барвінський Богдан, Ваврик Михайло, Завадська-Ходорович Валентина, Рудницький Юрій, Терлецький Омелян, Рудницький Юрій Львович.
  • Іноземні мови — Винар Іван (латина), Крушельницький Антін Володиславович (польська мова), Крушельницький Іван (польська мова), Ластовецький Микола (латина), Матіїв-Мельник Микола (німецька мова), Мечник Петро (німецька мова), Олесницька-Рудницька Марта (французька мова), Павлюх Гнат (німецька мова), Полєк Микола (латина), Полужняк Марія (німецька мова), Посацький Михайло (німецька та латинська мови), Роздольська-Потурняк Марія (німецька мова), Рудницький Юрій Львович (німецька, латинська та польська мови), Соневицький Михайло (латина), Турин-Лукашевська-Чорна Галина(Олена) (німецька мова), Турчин Лука (німецька мова), Федусевич Мирон (польська мова), Чучман Іван (латинська мова).
  • Рисунок — Буцманюк Юліан.
  • Ручна праця — Сидорович Савина, Шмігельска С.
  • Співи — Гриневецький Іларіон, Козак Євген.
  • Природознавство — Васьків(?), Витановчи-Гриневич Дарія, Кордуба Петро.
  • Ботаніка — Мельник Микола.
  • Біологія — Зимак Степан.
  • Анатомія — Васьків(?), Зимак Степан.
  • Географія — Ваврик Михайло.
  • Українська мова та література — Ілля Кокорудз, Крушельницький Антін Володиславович, Микитей Григорій, Панейко Олександр, Радзикевич Володимир, Романенчук Богдан, Рудницький Юрій Львович, Тершаковець Михайло, Федусевич Мирон.
  • Заняття з руханки (Фізкультура) — Суховерська Оксана, Ганицька-Осовська Мечислава, Колесса-Сондей Софія.
  • Пропедевтика філософії — Барвінський Богдан.
  • Катехизм — о. Горникевич Теофіль, о. Громницький Євгеній, о. Горчинський Омелян, о. Ждан Іван.

Коли у 1939 році гімназію перетворили в середню школу, було ліквідовано вивчення латинської, польської та релігії, а введено — російську мову, історію комуністичної партії, вивчення радянської конституції, дарвінізму, військову підготовку.

Відомі випускники школи

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]

Джерела

[ред. | ред. код]
  • Приватна дівоча гімназія «Рідної школи» Українського педагогічного товариства імені Іллі та Іванни Кокорудзів у Львові. — Дрогобич: Видавнича фірма «Відродження», 1997. — 352 с. — ISBN 966-538-024-9.
  • Христина Харчук. Проєкт «Інтерактивний Львів»: вул. Кокорудзи, 9 — Школа ім. Іванни та Іллі Кокорудзів. lvivcenter.org. Центр міської історії Центрально-Східної Європи. Процитовано 8 травня 2022.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання)

Посилання

[ред. | ред. код]