Тершаковець Михайло

Тершаковець Михайло
Народився	11 червня 1883(1883-06-11)  Городоцький район, Львівська область, Україна
Помер	6 лютого 1978(1978-02-06) (94 роки)  Філадельфія, Пенсільванія, США
Поховання	Личаківський цвинтар
Діяльність	педагог, історик літератури, літературознавець, викладач університету, літературознавець
Галузь	літературознавство
Alma mater	ЛНУ ім. І. Франка і Віденський університет
Знання мов	українська
Заклад	Львівська академічна гімназія і ЛНУ ім. І. Франка
Членство	Наукове товариство імені Шевченка
Родичі	Тершаковець Гринь (дядько), Тершаковець Зиновій (двоюрідний брат)

Могила Михайла Тершаковця на 45 полі Личаківського цвинтаря

Миха́йло Іванович Тершако́вець (11 червня 1883(18830611), с. Кліцько, нині — Львівського району, Львівської області — 6 лютого 1978, Філадельфія, Пенсільванія, США) — український історик літератури і педагог. Племінник громадського та політичного діяча Григорія Андрійовича Тершаковця, двоюрідний брат діяча ОУН та воїна УПА Зиновія Григоровича Тершаковця.

Біографія

Народився у с. Кліцько, біля Комарна (Галичина). Початкову освіту здобув вдома, потім продовжив навчання у школі містечка Комарна. У 1894—1902 роках навчався у Львівській гімназії. Після її закінчення продовжив студії на філософському факультеті Львівського університету, а згодом на філософському факультеті Віденського університету.

Дійсний (з 1914) і почесний (з 1974) член НТШ, довголітній учитель Академічної гімназії (1906—1944) (викладав у Львівській і Сяноцькій гімназіях), доцент української літератури Львівського державного університету імені Івана Франка (1940—1941).

У 1944 році разом із родиною емігрував до Відня, викладав у гімназії, потім Віденському університеті. Захистив докторат (1948).

З 1949 року проживав у Філадельфії (США), де й помер. Був похований на цвинтарі в Баунд-Бруку. 5 липня 2011 року його рештки було перепоховано на 45 полі Личаківського цвинтаря у Львові.

Творчий доробок

Найбільший науковий інтерес мав до літературного життя Галичини доби національного відродження, насамперед творчість фундатора «Руської трійці» Маркіяна Шашкевича.

Праці з історії культури Галичини першої половини XIX століття.

• 1904 — «Маркіян Шашкевич про свою читанку», «Причинки до житєпису Маркіана Шашкевича та дещо із його письменської спадщини».
• 1906 — «Причинок до студій над М. Шашкевичем».
• 1907 — Матеріали й замітки до історії національного відродження Галицької Руси в 1830 та 1848 рр.".
• 1908 — «Гал. руське літературне відродження».
• 1910 — «Відносини Вартоломея Копітара до галицько-українського письменства».
• 1911 — «До життєписи Маркіяна Шашкевича».

із літератури княжої доби:

• 1928 — «Переказ про Кия, Щека і Хорива та їх сестру Либедь» (у ювілейній збірці УАН на пошану Михайла Грушевського).

Література

• Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995. — ISBN 5-7707-4049-3.
• Романенчук Б. Михайло Тершаковець і Володимир Дорошенко — визначні дослідники української літератури // Літературні процеси після Другої світової війни: Огляди і вибрані питання української та інших літератур. — Філадельфія — Нью-Йорк, 1982. — С. 21—36.
• Українська діаспора: літературні постаті, твори, біобібліографічні відомості / Упорядк. В. А. Просалової. — Донецьк: Східний видавничий дім, 2012. — 516 с.

Джерела

• Архів Львівського національного університету імені Івана Франка
• Проф. д-р Михайло Тершаковець. У сороковий день після смерти / Патріярхат. — № 4 (82). — 1978.

Посилання

• Тершаковець Михайло Іванович // Шевченківська енциклопедія : у 6 т. / Гол. ред. М. Г. Жулинський. — Київ : Ін-т літератури ім. Т. Г. Шевченка, 2015. — Т. 6: Т—Я. — С. 243.
• Тершаковець Михайло // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Накладом Адміністратури УАПЦ в Аргентині. — Буенос-Айрес, 1966. — Т. 8, кн. XV : Літери Ст — Уц. — С. 1895. — 1000 екз.