Перейти до вмісту

Льовушкін Василь Миколайович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Василь Миколайович Льовушкін
рос. Лёвушкин Василий Николаевич
Народження14 червня 1922(1922-06-14) Редагувати інформацію у Вікіданих
Q4539336?, Омський повітd, Акмолінська область, Російська СФРР Редагувати інформацію у Вікіданих
Смерть13 листопада 1984(1984-11-13) (62 роки) Редагувати інформацію у Вікіданих
Зіново, Ялуторовський район, Тюменська область, РРФСР, СРСР Редагувати інформацію у Вікіданих
ПриналежністьСРСР СРСР
Рід військпіхота
Роки служби1941—1945
ЗванняСтарший сержант
Війни / битвинімецько-радянська війна Редагувати інформацію у Вікіданих
Нагороди
Герой Радянського Союзу
орден Леніна орден Слави III ступеня

Василь Миколайович Льовушкін (рос. Лёвушкин Василий Николаевич; нар. 14 червня 1922, Ясна Поляна, Омська губернія — пом. 13 листопада 1984, Зінове) — старший сержант Робітничо-селянської Червоної Армії, учасник Німецько-радянської війни, Герой Радянського Союзу (1945).

Біографія

[ред. | ред. код]

Василь Льовушкін народився 14 червня 1922 року в селі Ясна Поляна. Після закінчення семи класів школи працював трактористом у колгоспі. У вересні 1941 року він був призваний на службу в Робітничо-селянську Червону Армію. Із січня 1942 року — на фронтах Німецько-радянської війни. До вересня 1944 року гвардії старший сержант Василь Льовушкін командував відділенням автоматників 13-ї гвардійської танкової бригади 4-го гвардійського танкового корпусу 38-ї армії 1-го Українського фронту. Відзначився під час звільнення Польщі[1].

17 вересня 1944 року відділення Льовушкіна успішно подолало перевал у Карпатах і захопило міст через річку Віслок на південний-схід від польського міста Кросно, після чого три години утримували його до підходу основних сил[1].

Указом Президії Верховної Ради СРСР від 10 квітня 1945 року гвардії старший сержант Василь Льовушкін був удостоєний високого звання Героя Радянського Союзу з врученням ордена Леніна та медалі «Золота Зірка»[1].

Після закінчення війни Льовушкін був демобілізований. Спочатку проживав у Ясній Поляні, де працював трактористом, в 1950 році переїхав у село Зінове Ялуторовського району Тюменської області. Помер 13 листопада 1984 року[1].

Був також нагороджений орденом Слави 3-го ступеня та низкою інших медалей[1].

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ а б в г д Лёвушкин Василий Николаевич (рос.). AZ Library. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 29 листопада 2013.

Література

[ред. | ред. код]
  • Герои Советского Союза: Краткий биографический словарь / Пред. ред. коллегии И. Н. Шкадов. — М. : Воениздат, 1987. — Т. 1. — 911 с. с. — 100 000 прим. — ISBN отс., Рег. № в РКП 87-95382.

Посилання

[ред. | ред. код]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Льовушкін_Василь_Миколайович&oldid=34836997