Перекіп
| село Перекіп | |
|---|---|
| Країна |  Україна
|
| Область | Харківська область |
| Район | Богодухівський район |
| Тер. громада | Валківська міська громада |
| Код КАТОТТГ | UA63020030670091208 
|
| Облікова картка | Перекіп |
| Основні дані | |
| Засноване | 1643 |
| Населення | 629 |
| Площа | 39,93 км² |
| Густота населення | 15,75 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 63022 |
| Телефонний код | +380 5753 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 49°52′48″ пн. ш. 35°29′57″ сх. д. / 49.88000° пн. ш. 35.49917° сх. д. |
| Середня висота над рівнем моря |
192 м |
| Відстань до районного центру |
11 км |
| Найближча залізнична станція | Ков'яги |
| Відстань до залізничної станції |
6 км |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 63002, Харківська обл., Богодухівський р-н, м. Валки, вул. Харківська, буд. 16 |
| Карта | |
  Перекіп | |
 Перекіп | |
| Мапа | |
| |
Перекі́п — село в Україні, у Валківській міській громаді Богодухівського району Харківської області. Населення становить 629 осіб. До 2020 орган місцевого самоврядування — Перекіпська сільська рада.
Село Перекіп знаходиться недалеко від витоків річки Мжа, примикає до великого лісового масиву (дуб), на відстані 1 км знаходиться смт Ков'яги, на відстані 5 км — залізнична станція Ков'яги.
Село засноване в 1643 році.
До 1680 року відноситься один з спустошливих татарських набігів. Цього разу, що траплялося рідко, на чолі Кримської Орди став сам хан, висланий Османською імперією для відволікання московитів від Києва, на який вони збиралися напасти. З кримськими татарами прийшли озівські татари, калмики, черкеси. Хан 22 січня вночі перейшов вал між Коломаком і Новою Перекіппю і, пройшовши Мерчик, зупинився за звичаєм з половиною війська кошем (станом), де і простояв до самого відходу. Біля ж Перекіпи залишилася численна застава для забезпечення відступу. Інша ж половина розбрелася в різні боки в пошуках здобичі. Багато містечок і слобід Харківського полку зазнали розграбування.
Почалося будівництво великої системи фортифікаційних споруд на південь від Харкова для захисту від набігів кочовиків. Тоді був надбудований вал поруч з Валками. Поблизу вала виникло два сторожових «містечка». Один — на місці стародавнього Хмелевого городища, отримав назву Високопілля. Інший, побудований «Черкасами Харківського полку», був названий Перекіпом. І Перекіп і Високопілля входили до Ізюмської лінії укріплень.
1681 році в Перекопі замість застарілого Архангельського храму збудовано новий кам'яний храм з трьома престолами.
1699 року тридцятитисячне військо кримського хана напало на Слобожанщину, Перекіп був повністю спалений. В 1711 році татари спалили в Перекіпі Михайлівську фортецю. 1714 року в Перекіпі спалений татарами перший збудований храм, на його місці побудований новий.
У XVIII столітті Перекіп вважався містечком, центром сотні Харківського слобідського козацького полку; після ліквідації полку у 1765 р. — центр Перекопського комісарства.
За даними на 1779 р. Перекіп — військова слобода Валківського повіту Харківського намісництва, що налічувала 748 мешканців («військових обивателів»).
За даними на 1864 рік у казенній слободі, центрі Перекіпської волості Валківського повіту Харківської губернії, мешкало 2545 осіб (1322 чоловічої статі та 1223 — жіночої), налічувалось 348 дворових господарств, існували православна церква та станова квартира[1].
За переписом 1897 року кількість мешканців зросла до 2815 осіб (1396 чоловічої статі та 1419 — жіночої), з яких всі — православної віри[2].
Станом на 1914 рік кількість мешканців зросла до 3857 осіб[3].
Тут народився Іван Добробаба (Добробабін)— один із «28 „героїв“-панфіловців».
12 червня 2020 року, розпорядженням Кабінету Міністрів України № 725-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Харківської області», увійшло до складу Валківської міської громади.[4]
19 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації Валківського району, село увійшло до складу Богодухівського району[5].
- Дехта-Лісова Меланія Пилипівна — українська театральна акторка, заслужена артистка УРСР (1960).
- Чайка Варвара Пилипівна — українська театральна акторка, заслужена артистка УРСР.
- ↑ Харьковская губернія. Списокъ населенныхъ мѣстъ по свѣдѣніямъ 1864 года, томъ XLVI. Изданъ Центральнымъ статистическимъ комитетомъ Министерства Внутренних Дѣлъ. СанктПетербургъ. 1869 — XCVI + 209 с.(рос. дореф.)
- ↑ Населенные места Российской империи в 500 и более жителей с указанием всего наличного в них населения и числа жителей преобладающих вероисповеданий : по данным первой всеобщей переписи населения 1897 г. / Под ред. Н. А. Тройницкого — С.-Пб. : Типография «Общественная польза»: [паровая типолитография Н. Л. Ныркина], 1905. — С. 1-251. — X, 270, 120 с.(рос. дореф.)
- ↑ Харьковскій календарь на 1914 годѣ. Изданіе Харьковскаго Губернскаго Статистическаго Комитета. Харьковъ. Типографія Губернскаго Правленія. 1914. VI+86+84+86+26+116+140+44 с.(рос. дореф.)
- ↑ Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Харківської області. Офіційний вебпортал парламенту України (укр.). Процитовано 1 лютого 2023.
- ↑ Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
| Повітове місто | _(1781).png) | |
|---|---|---|
| Волості | ||
| Основні поселення (від 900 мешканців на 1864 рік) | Адринка • Високопілля • Знам'янське • Кантакузове • Караван • Ковега • Коломак • Люботин • Нова Водолага • Новий Мерчик • Огульці • Олексіївка • Очеретове • Перекіп • Просяна • Сніжків Кут • Стара Водолага • Старий Мерчик • Черемушна | |
