Люцінка
Перейти до навігації
Перейти до пошуку
Люцінка | |
---|---|
Витік | на північно-західній стороні від села Новосілки[1] |
• координати | 54°00′51″ пн. ш. 26°49′13″ сх. д. / 54.01417° пн. ш. 26.82028° сх. д. |
Гирло | Іслоч |
• координати | 53°58′48″ пн. ш. 26°41′31″ сх. д. / 53.98000° пн. ш. 26.69194° сх. д. |
Похил, м/км | 4,4 |
Басейн | Німану |
Країни: | Білорусь Мінська область |
Регіон | Воложинський район |
Довжина | 11 км |
Площа басейну: | 48 км² |
Медіафайли у Вікісховищі |
Люцінка[2][3] — річка у Воложинському районі, Мінська область, Білорусь. Права притока річки Іслоч (басейн Німану).
Довжина річки 11 км, похил річки 4,4 м/км, площа басейну водозбору 48 км². Формується безіменними струмками та загатами.
Бере початок на північно-західній стороні від села Новосілки[1]. Тече переважно на південний захід через село Мала Лютинк і за 2,5 км на південний захід від села Явидовщина впадає в річку Іслоч, ліву притоку річки Березини.
- У XIX столітті на річці існував 1 водяний млин[2].
- ↑ а б openstreetmap.
- ↑ а б Военно-топографическая карта Российской Империи 1846—1863 гг. (издавалась до 1919 г.), созданная под руководством Ф.Ф. Шуберта и П.А. Тучкова. Масштаб: 3 версты на дюйм. Ряд: XV, лист: 5. Показаны территории: Виленской губернии, Минской губернии.
- ↑ Slownik_geograficzny.
- Блакитна книга Білорусі: енциклопедія. / Редкол.: Н. А. Дісько, М. М. Курлович, Я. В. Малашевич та ін.; Худож. В. Г. Загародні. — Мн.: БелЕн, 1994. — 415 с. ISBN 5-85700-133-1 (біл.)
- Isłocz, ... rzeka Lucynka z prawej strony ... // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1882. — Т. III. — S. 306. (пол.)