Перейти до вмісту

Лягов Богдан Олександрович

Очікує на перевірку
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Богдан Лягов
Загальна інформація
Народження11 лютого 2003(2003-02-11)
Жовті Води, Дніпропетровська область, Україна
Смерть25 грудня 2022(2022-12-25) (19 років)
Брянська область, Російська Федерація
ПохованняБайкове кладовище (ділянка 27а)
Alma MaterЖовтоводський промисловий фаховий коледж ДНУ
Псевдо«Аполлон»
Військова служба
Роки служби2022
ПриналежністьУкраїна Україна
Вид ЗСДобровольчі формування
Формування
Війни / битвиРосійське вторгнення в Україну (2022)

Ля́гов Богда́н Олекса́ндрович (псевдо «Аполлон»; 11 лютого 2003, Жовті Води, Дніпропетровська область, Україна — 25 грудня 2022, Брянська область, Російська Федерація) — учасник російсько-української війни, сапер диверсійно-розвідувальної групи добровольчого батальйону «Братство» Дмитра Корчинського[1][2], яка діяла у складі спецпідрозділу Тимура ГУР МО України.

Життєпис

[ред. | ред. код]

Народився 11 лютого 2003 року в місті Жовті Води Дніпропетровської області. Був єдиною дитиною у батьків. Захоплювався малюванням[3] і українською класичною музикою[4].

Любов до мистецтва набув у Жовтоводській музичній школі, де навчався на струнно-смичковому відділі та здобув музичну освіту за програмою «Скрипка»[5].

Навчався у Жовтоводському промисловому фаховому коледжі Дніпровського національного університету імені Олеся Гончара[6] за спеціальністю «Економіка» та здобув професійну кваліфікацію «Молодший спеціаліст з економіки підприємства». З 17 років почав заробляти гроші у сфері обміну криптовалют і розробкою ботів для Telegram. Після закінчення коледжу переїхав до Києва з наміром відкрити власну справу з виготовлення одягу[2].

З початком 24 лютого 2022 року повномасштабного російського вторгнення на територію України став добровольцем. Три дні поспіль провів у чергах до пунктів ТРО на лівому березі Києва, але отримав відмову через закінчення набору[2].

В мене залишилось два варіанти: вкрасти автомат і побігти воювати, або вступити до добровольчого батальйону. Тож я вирішив зупинитись на другому варіанті.

Богдан Лягов[2].

На той час набір у добробати також був закритий, але в одному з них Богдану запропонували вакансію графічного дизайнера. За декілька тижнів, коли поновили набір, подався до навчально-рекрутингового центру батальйону «Братство» поблизу університета ім. Тараса Шевченка. Під час місячного навчання постійно перебував у військових нарядах. Після навчання був відправлений на Харківщину, під Ізюм, де бійці батальйону співпрацювали з 93-ою окремою механізованою бригадою «Холодний яр». Згодом були Одещина, де допомагали прикордонникам патрулювати кордон і затримувати диверсійні групи з Придністров'я; стратегічні завдання на Запоріжжі[2].

Зовнішні відеофайли
1. У Києві урочисто попрощалися з героями-розвідниками, які загинули в Росії, канал «Telegraf UA» на YouTube, 7 березня 2023.
2. Саме вони чинили «бавовну»! У Києві попрощались одразу із чотирма героями, канал «ТСН» на YouTube, 7 березня 2023.

Загинув 25 грудня 2022 року під час виконання бойового завдання на території Брянської області Російської Федерації разом зі своїми побратимами Юрієм Горовцем, Максимом Михайловим і Тарасом Карпюком. За попередньою інформацією група загинула, натрапивши в транспортному засобі на мінне поле[7][1]. За іншою інформацією група загинула під час бою[8]. За повідомленням ГУР МО України: «Непийпиво, Святоша, Тарасій та Аполлон відмовились здатись в полон російським військам, зайняли кругову і героїчно прийняли останній бій 25 грудня 2022 року»[9]. ГУР МО України: "Непийпиво. Тарасій. Святоша. Аполлон — розвідники, які серед перших перенесли війну на територію ворога. Їхні історії та внесок у спільну справу боротьби за Україну залишиться дороговказом для усіх наступних поколінь захисників нашої свободи й державності так само, як гасло холодноярців та вояків УПА — “Воля України або смерть”. 25 грудня 2022 року диверсійна група Непийпива, Тарасія, Святоші та Аполлона здійснювала глибинний рейд з таємним завданням на підконтрольній ворогу території. Зіткнувшись з російськими військами, четверо розвідників відмовились здаватись в полон і прийняли останній бій. Вічна слава і честь розвідникам, полеглим на війні за волю української нації!".[10]

22 лютого 2023 року батальйон «Братство» повідомив про повернення в Україну тіл чотирьох бійців, які загинули на ворожій території[11].

Могила Богдана Лягова, Байкове кладовище (ділянка 27а), Київ

7 березня 2023 року в Києві в Михайлівському Золотоверхому соборі відбулося відспівування загиблих, а згодом — прощання на Майдані Незалежності. Похований на Байковому кладовищі[12][13][14][15] (ділянка 27а).

"Українська правда": - "Деталі їхньої останньої операції в тилу ворога досі не розголошують. Але логіка підказує її загальний зміст: Святоша, Непийпиво, Тарасій та Аполлон були одними з перших відчайдух, хто переніс війну на територію ворога. Задовго до Курського наступу".: "Аполлон із Жовтих Вод. Життя 19-річного Богдана Лягова із ДРГ Святоші, що полягла на Брянщині."[16]

Спогади про Богдана

[ред. | ред. код]

Друзі дитинства дуже тепло відгукуються та згадують Богдана. За спогадами подруги дитинства Земфіри Мамедової[17]:

Богдан був завжди таким світлим сонечком — блакитнооким, світловолосим. І завжди посміхався. І завжди підіймав настрій усім поруч. На тебе ніколи не можна було злитися, навіть якщо бешкетував. Тільки радіти з твоєї присутності і разом шукати пригод.

А ще добре запам'ятала твою рису — завжди сміятися замість того, щоб плакати. Сміятися перед обличчям негараздів, недругів, коли боляче впав чи коли дивишся страшні фільми. Ти завжди для мене асоціюватимешся з посмішкою.

Ти талановита Людина з чудовим смаком. Грав на скрипці, малював, слухав оперу, читав Платона, Аліг'єрі, Ніцше, Лавкрафта, любив чорні сорочки, хотів створювати одяг.

Першою про «Аполлона» на своїй сторінці у соціальній мережі Twitter написала його подруга rina_reznik [1]. Насправді дівчину звати Смольнікова Дарина. -  «Він був гарним, як бог і пішов генералом у небесну Фіуме. Йому було 19».

Ось  уривок з її тексту: " Він був гарний, нахабний, гострий на язик ..

Радикальна література, чорні рубашки, ніж в зубах, неореакція, фільми Рефна, ніжність до Данте.

Він був Аполлоном. Світловолосий, блакитноокий, з важкою челюстю, тонким тілом. Йому так личила форма. Як молодим офіцерам першої світової. Вона сиділа як влита. Жовті тактичні окуляри і цигарка в зубах. Він лише посміхався з тих, хто не міг так, як він.

Малий вмів тягнути прикол і бути гарним, як молодий бог..

Він віддав за ваш спокійний сон своє життя. Пішов генералом в небесну Фіуме. Йому було 19 років.

Сподіваюсь у тебе там небесна республіка Фіуме. Де ти чекаєш і на мене. І будуть заборонені книги. І буде найсмачніше пиво.

І буде та Україна, яку ти хотів. Така, де все можна. "

От як згадує Богдана побратим, який служив із ним поряд[18]:

«З початку війни дев'ятнадцятирічний хлопець почав воювати.

Відразу зголосився в диверсійну групу.

Можете уявити кількість удалих операцій з лютого…

Спілкувалися з ним час від часу.

Хлопець надзвичайно сміливий. Завжди викликався добровольцем.

і хоча через юний вік нарікав, що часто не беруть на самі складні задачі, але „Аполлон“ був щасливий. Його вважали геніально здібним, бо показував одні з кращих результатів по фізичній та тактичній підготовці.

Всі побратими казали, що війна це його поклик. Честь!»

Аполлон любив цитувати: «Війна надає людині можливість пробудити Героя, сплячого внутрішньо в ньому. Час, в який людина стає Героєм, якщо цей момент і останній в його земному житті, своїм значенням дозволяє людині пізнати відносність людського життя та пізнати більше ніж земне життя.»

Радіо Трек: НОВИНИ: Образ юного Богдана Лягова «Аполлона» та його відважних побратимів — заслуговує, фільмів, романів і слави. Вічної Слави, яку вони й отримали в наших серцях, змінивши навіть наше ставлення до слова «хрцизи»[19] : легені, красені герої[20].

Компаніченко Тарас Вікторович — Народний артист України, боєць 241 бригади Сил ТрО ЗСУ, про братську четвірку Непийпива, Святошу, Тарасія та Аполона, які Здобули Вічне Життя[21]:

«Ці козаки, ці лицарі мали б одружитися, народити дітей, створити сім'ї.

Справжні, найкращі. Не могли інакше — от яка штука. Але зараз ми справляємо для них похорон, весілля, друзі, для цих найкращих, Для цих золотих, для цієї золотої молоді. Ось вона, золота молодь, ось вона!».

Julia Hlyvniuk [2]: «На війні завжди гине цвіт нації, найкращі з нас, бо вони не можуть інакше. Такі першими встають на боротьбу зі злом і темрявою і багатьох з них приносять на щитах. Здається, більше таких вже не буде, не народиться, але я вірю, що вони будуть завжди. Подвиги героїв тримають тих, хто в час небезпеки тримає тил, виховують і дають приклад юним та новонародженим і ми обов'язково їх будемо бачити знов».

Nadia Vinnik [3]: «Світ має запам'ятати імена наших лицарів: Тарас Карпюк -„Тарасій“, Юрій Горовець -„Святоша“, Максим Михайлов -„Непийпиво“ і Богдан Лягов -„Аполлон“. Вони любили життя, заряджали інших своєю енергією та рішучістю. „Романтики на полі бою“ — говорили про них. Навіть у своїй ризикованій місії вони були артистами та авантюристами — в хорошому сенсі цього слова. Кожен із них був неповторним, яскравим, ідейним, світлим, чистим і життєлюбним, а разом вони творили потужну синергію. Прийде час і про них зніматимуть фільми. Їхні образи, героїчні вчинки, їхня весела вдача надихатимуть наступні покоління. Екранізація їхнього життя відкриє наших лицарів світові.»

Вшанування пам'яті

[ред. | ред. код]

30 грудня 2022 року на офіційному інтернет-представництві Президента України оприлюднена петиція № 22/174768-еп «щодо присвоєння почесного звання Герой України посмертно учасникам української диверсійно-розвідувальної групи Максиму Михайлову, Юрію Горовцю, Тарасу Карпюку та Богдану Лягову, які сміливо та рішуче діяли на території ворога і там же героїчно загинули 25 грудня 2022 року на кордоні з Брянською областю в ході чергового бойового виходу». 29 січня 2023 року під петицією зібрано більше 25000 голосів, необхідних для розгляду[22][23].

22 лютого 2023 року петиція була підтримана Президентом України Володимиром Зеленським, який звернувся до Прем'єр-міністра України Дениса Шмигаля з проханням комплексно опрацювати порушене питання, про результати поінформувати Президента та автора петиції[24].

В літературі

[ред. | ред. код]

Героям батальйону «Братство» — Юрію Горовцю (Святоші), Максиму Михайлову (Непийпиво), Тарасу Карпюку (Тарасію) та Богдану Лягову (Аполлону), присвячені вірші тощо[25].

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. а б У Брянській області РФ загинула група українських бійців. Українська правда. 27 грудня 2022. Процитовано 2 січня 2023.
  2. а б в г д Мініна, Ксенія (7 листопада 2022). «Найбільший страх — не взяти участь у війні». Жовтоводець Богдан Лягов про те, чому пішов до війська. Жовті Води. City. Процитовано 4 січня 2023.
  3. Малюнки Богдана Лягова. Google Drive. Процитовано 29 січня 2023.
  4. Канал Богдана Лягова на YouTube
  5. «Аполлон» скрипаль. Youtube. Канал «Hasta la vista, baby». Процитовано 12 лютого 2023.
  6. Шавлай, Станислав (27 грудня 2022). Трагічна звістка про загибель під час виконання бойового завдання…. Facebook. Процитовано 6 січня 2023.
  7. Карась, Євген (26 грудня 2022). Успішний диверсант. Telegram. Процитовано 5 січня 2023.
  8. «Робили москалям «бавовну»: що відомо про чотирьох загиблих героїв-розвідників, яких поховали напередодні. 5-й канал. 8 березня 2023. Процитовано 10 березня 2023.
  9. Пам'яті воїнів-розвідників Непийпива, Святоші, Аполлона й Тарасія. Facebook. ГУР МО України. 7 березня 2024. Процитовано 26 березня 2024.
  10. Facebook. www.facebook.com. Процитовано 21 січня 2025.
  11. На Щиті додому повернулись Герої…. Facebook. Батальйон Братство Дмитра Корчинського. 22 лютого 2023. Процитовано 24 лютого 2023.
  12. Корчинський, Дмитро (6 березня 2023). Відспівування відбудеться в Михайлівському соборі. Telegram. Процитовано 7 березня 2023.
  13. Корчинський, Дмитро (3 березня 2023). Похорон бійців диверсійної групи Братства. Telegram. Процитовано 4 березня 2023.
  14. Куценко, Валерія (7 березня 2023). Зі сльозами та почестями: у Києві урочисто попрощалися з героями-розвідниками, які загинули в росії. Telegraf. Процитовано 7 березня 2023.
  15. У Києві попрощалися з чотирма українськими воїнами, які загинули у Брянській області. Укрінформ. 7 березня 2023. Процитовано 7 березня 2023.
  16. Аполлон із Жовтих Вод. Життя 19-річного Богдана Лягова із ДРГ Святоші, що полягла на Брянщині. Українська правда (укр.). Процитовано 21 січня 2025.
  17. Mamedova, Zemfira (11 лютого 2023). Сьогодні мало б виповнитись 20 років Богдану Лягову. Facebook. Процитовано 12 лютого 2023.
  18. Бійці Непийпиво, Святоша, Аполлон і Тарасій можуть отримати звання Героїв: петиція набрала 25 тисяч. Українська правда. Життя (укр.). Процитовано 11 квітня 2024.
  19. Харцизи. Легендарна українська ДРГ. (укр.), процитовано 11 квітня 2024
  20. Богдан Лягов «Аполлон» та його бойові побратими загинули рік тому на Брянщині (ФОТО/ВІДЕО). Радіо ТРЕК (укр.). 25 грудня 2023. Процитовано 11 квітня 2024.
  21. Тарас Компаніченко про братську четвірку | Taras Kompanichenko — Народний артист України, боєць 241 бригади Сил ТрО ЗСУ, про братську четвірку Непийпива, Святошу, Тарасія та Аполона, які Здобули… | By Братство. Спецпідрозділ ГУР МО України.Facebook (укр.), процитовано 11 квітня 2024
  22. Шведенко Катерина Олександрівна (30 грудня 2022). Петиція № 22/174768-еп «Розгляд Президентом України можливості присвоєння звання Герой України загиблим на території ворога учасникам диверсійно-розвідуальної групи». Офіційне інтернет-представництво Президента України. Процитовано 29 січня 2023.
  23. Барсукова, Олена (2 лютого 2023). Бійці Непийпиво, Святоша, Аполлон і Тарасій можуть отримати звання Героїв: петиція набрала 25 тисяч. Українська правда. Процитовано 2 лютого 2023.
  24. В. Зеленський (22 лютого 2023). Відповідь Президента України на електронну петицію № 22/174768-еп «Розгляд Президентом України можливості присвоєння звання Герой України загиблим на території ворога учасникам диверсійно-розвідувальної групи», яку підтримали понад 25 тисяч громадян, оприлюднену на вебсайті Офіційного інтернет-представництва Президента України 30 грудня 2022 року громадянкою К. О. Шведенко. Офіційне інтернет-представництво Президента України. Процитовано 24 лютого 2023.
  25. Корчинський, Дмитро (24 грудня 2023). Рік тому в Різдвяну ніч 2022…. Facebook. Процитовано 21 січня 2025.

Посилання

[ред. | ред. код]