Лібертаріанський консерватизм
.png)
| Ця стаття є частиною серії статей про |
| Консерватизм |
|---|
 |
 Портал •  Категорія |
Лібертаріáнський консервати́зм[1], лібертарний консерватизм[2][3], консервативне лібертаріанство[4] або фузіонізм — це права політична ідеологія, що характеризується поєднанням елементів консерватизму та лібертаріанства[1][3][5][6][7]. Засновником цієї ідеології є Франк Майер. В США, лібертаріанські консерватори – це послідовники батьків-засновників США[8] та багато хто з них є прибічниками Республіканської партії США[9].
Через свою спорідненість з класичним лібералізмом[10] та через те, що погляди лібертарних консерваторів схожі до поглядів батьків-засновників США[1][8], погляди схожі на консервативне лібертаріанство можна побачити в США та Британії ще в XVIII–XIX ст.[1][11][12].
Проте, остаточно синтезувалася ця ідея у 1950-х роках Франком Мейером[6][13], котрий виклав свої ідеї в роботах "У захист свободи: Консервативне кредо" та "Консервативний мейнстрім".
У 1990-х роках сформувалося палео-лібертаріанство, що є дуже схожим з консервативним лібертаріанством. Лью Роквел у своєму маніфесті "Справа для палео-лібертаріанства" написав, що треба знову відновити поєднання консерватизму та лібертаріанства[14]. Одним із направленням лібертарного консерватизма є християнське лібертаріанство[9]. Проте, це направлення є молодим і ще не остаточно відділилося від консервативного лібертаріанства.
Ганс-Герман Гоппе вважав, що кожен лібертаріанець повинен бути консерватором, а кожен консерватор – лібертаріанцем[15]. Свої основні ідеї він виклав у 2000-х роках у своїй праці "Демократія: скинутий бог".
Лібертаріанський консерватизм підтримує лібертаріанську ідею вільного ринку[1][7][12]. Ряд лібертарних консерваторів віддають перевагу австрійській економіці і критично ставляться до фіатних грошей[7]. Ідеологія консервативного лібертаріанства також підтримує, де це можливо, послуги з приватизації, які традиційно надаються урядом[7]. Консервативні лібертаріанці виступають за мінімальне регулювання урядом соціального життя та відстоює фіскальну дисципліну та повагу до контрактів[7].
В основі консервативно-лібертаріанського світогляду лежить концепція особистості[12]. Слідом за Локком консервативні лібертаріанці вважають людей «вільними, рівними та незалежними». Свобода особистості корениться в її здатності мислити самостійно[1][12]. Однак здебільшого консервативно-лібертаріанський погляд на свободу орієнтований на зовнішній світ[12]. Це і є консервативною "частиною" цієї ідеології. В її основі лежить філософія консервативного суспільства, що виникло не внаслідок постійного державного регулювання життя людей, а внаслідок активної діяльності громадянського суспільства[7]. Ця рівність розуміється формально: хоча люди різняться за багатьма аспектами, наприклад, за своїми здібностями, соціальним статусом і кількістю майна, яким вони володіють, вони рівні в тому сенсі, що кожен має однакові претензії на свободу, а також право на рівний захист і поводження відповідно до закону[12]. Крім того, лібертарні консерватори вважають, що вільний ринок приносить суспільству соціальну стабільність[1]. Часто, лібертаріанські консерватори є християнами, що зумовило виникнення окремого напряму лібертарного консерватизму – християнського лібертаріанства[9].
Кандидат філофських наук Едуард Юрченко вважає основним джерелом лібертарного консерватизму Ганса-Германа Гоппе[2], що вважав, що кожен консерватор повинен бути лібертаріанцем, а кожен лібертаріанець повинен бути консерватором[15]. В той самий час, кандидат політичних наук Зоряна Оніпко зазначає, що погляди Гоппе різняться з поглядами інших лібертарних консерваторів[6].
- ↑ а б в г д е ж Кирилюк, Федір (2009). Філософія політичної ідеології (PDF). Київ: Центр Учбової літератури. с. 176—179. ISBN 978-966-364-976-4. Архів оригіналу (PDF) за 19 червня 2018. Процитовано 29 січня 2022.
- ↑ а б Юрченко, Е. А. (2013). Традиціоналізм та лібертарний консерватизм: порівняння та перспективи синтезу (погляд в контексті творчості Ханса-Херманна Хоппе та Юліуса Еволи). Вісник Дніпропетровського університету. Серія : Філософія. Соціологія. Політологія. № 21, вип. 23(3). с. 252. ISSN 9125-0912. Архів оригіналу за 1 січня 2022. Процитовано 1 січня 2022.
{{cite news}}: Перевірте значення|issn=(довідка) - ↑ а б Либертарный консерватизм. academic.ru (російською) . Архів оригіналу за 30 грудня 2021. Процитовано 30 грудня 2021.
- ↑ Camacho, Enrique (2015). Conservative libertarianism and the ethics of borders (PDF) (англійською) . Distrito Federal: Universidad Panamericana. Архів оригіналу (PDF) за 29 січня 2022. Процитовано 29 січня 2022.
- ↑ Johnston, Larry (2007). Politics: An Introduction to the Modern Democratic State. Toronto, Ontario: University of Toronto Press. ISBN 978-1-4426-0040-9. - С. 154-156.
- ↑ а б в Оніпко, Зоряна. Ідеологія лібертаріанства: витоки та еволюція. Чтиво. Архів оригіналу за 2 січня 2022.
- ↑ а б в г д е Yadav, Aryma Brajesh. An Insight into Libertarian Conservatism.
- ↑ а б Віктор Фрідман (17 квітня 2013). «Соціалістичні штати америки». archive.is (російською) . Архів оригіналу за 17 квітня 2013. Процитовано 1 січня 2022.
- ↑ а б в Виды либертарианства. sc2tv.ru (російською) . Архів оригіналу за 1 січня 2022. Процитовано 29 січня 2022.
- ↑ Консерватизм другої половини XX ст. Pidru4niki. Процитовано 26 січня 2022.
- ↑ TRANSFORMING FREE SPEECH. publishing.cdlib.org. Архів оригіналу за 26 січня 2022. Процитовано 26 січня 2022.
- ↑ а б в г д е Heyman, Steven (2014). The Conservative-Libertarian Turn in First Amendment Jurisprudence. Архів оригіналу за 27 січня 2022. Процитовано 27 січня 2022.
- ↑ Fesser, Edward. What Libertarianism Isn’t. archive.lewrockwell.com (англійською) . Архів оригіналу за 30 січня 2022. Процитовано 30 січня 2022.
- ↑ Rockwell, Llewelyn (1990). The Case for Paleo-Libertarianism (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 7 вересня 2018. Процитовано 19 лютого 2022.
- ↑ а б Хоппе Г.-Г. Демократия. Низвергнутый Бог. — С. 162. Архівовано з джерела 1 січня 2022
Християнське лібертаріанство на YouTube [Архівовано 1 січня 2022 у Wayback Machine.]- Консервативне лібертаріанство - academic.ru [Архівовано 30 грудня 2021 у Wayback Machine.]
- Консервативне лібертаріанство - urbandictionary.com [Архівовано 1 січня 2022 у Wayback Machine.]
- Чим лібертаріанство не є
- Юрченко Е. Традиціоналізм та лібертарний консерватизм: порівняння та перспективи синтезу (погляд в контексті творчості Ханса-Херманна Хоппе та Юліуса Еволи) // Вісник Дніпропетровського університету. Серія : Філософія. Соціологія. Політологія. — 2013. — Т. 21, вип. 23(3). — С. 251–258.
