Перейти до вмісту

Лінійчук Андрій Андрійович

Додати посилання
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Андрій Лінійчук
 Сержант
Загальна інформація
Народження25 липня 1997(1997-07-25)
Кириївка, Україна
Смерть28 квітня 2023(2023-04-28) (25 років)
(загибель у бою)
Національністьукраїнець
Alma MaterПоліський національний університет. Факультет лісового господарства та екології.
ПсевдоКельт[1]
Військова служба
Роки служби2020—2023[1]
ПриналежністьУкраїна Україна
Вид ЗС
Десантні війська
Рід військзенітник
Формування
 95 ОДШБр
Війни / битвиРосійське вторгнення в Україну
Нагороди та відзнаки
Герой України
Орден «За мужність» І ступеня
Орден «За мужність» І ступеня
Орден «За мужність» ІІ ступеня
Орден «За мужність» ІІ ступеня
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Лінійчук.

Андрі́й Андрі́йович Лінійчу́к (25 липня 1997[2], Кириївка[2] — 28 квітня 2023[2]) — сержант ЗСУ, зенітник.[1][3] Герой України.

Біографія

[ред. | ред. код]

Підписав контракт із ЗСУ влітку 2020 року. Повномасштабне вторгнення він зустрів під Горлівкою, що на Донеччині. Він був одним із перших, хто пройшов навчання у Великій Британії і після цього застосував у бою переносний зенітно-ракетний комплекс Martlet — модифікацію Starstreak. За допомогою нього був найрезультативнішим зенітником ЗСУ, збив 16 дронів «Орлан-10», 1 безпілотник «Zala» та ворожий вертоліт Ка-52.[4] За час повномасштабного вторгнення двічі зазнав поранень, а після лікування повертався на фронт.[5] Загинув після обстрілу російськими військовими позицій українських бійців. Повний кавалер ордена «За мужність».

Попрощались з Андрієм 1 травня в Житомирському Свято-Михайлівському кафедральному соборі.[4]

Нагороди

[ред. | ред. код]
  • Звання Герой України з удостоєнням ордена «Золота Зірка» (2 січня 2025, посмертно) — за особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, самовіддане служіння Українському народові[6]
  • Орден «За мужність» І ступеня (13 січня 2023) — за особисту мужність і самовідданість, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі[7]
  • Орден «За мужність» ІІ ступеня (30 червня 2022) — за особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі[8]
  • Орден «За мужність» ІІІ ступеня (22 травня 2022) — за особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі[9]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ а б в Захищаючи Україну, загинув найрезультативніший зенітник ЗСУ Андрій “Кельт” Лінійчук. Новинарня.
  2. ↑ а б в У Житомирі попрощалися із десантником, який став найрезультативнішим зенітником Збройних Сил України. Житомир.info.
  3. ↑ На війні загинув найрезультативніший зенітник України Андрій Лінійчук. zahid.net.
  4. ↑ а б Збив найбільшу кількість засобів повітряного нападу противника – у Житомирі попрощалися з зенітником Андрієм Лінійчуком. Суспільне.
  5. ↑ У боях загинув найрезультативніший зенітник ЗСУ Андрій "Кельт" Лінійчук – що відомо.
  6. ↑ Указ Президента України від 2 січня 2025 року № 4/2025 «Про присвоєння А.Лінійчуку звання Герой України»
  7. ↑ Указ президента України №21/2023 Про відзначення державними нагородами України. 13 січня 2023.
  8. ↑ Указ президента України №460/2022 | Товариство «Чернігівське земляцтво» (укр.). Процитовано 4 травня 2023.
  9. ↑ Указ президента України №357/2022 Про відзначення державними нагородами України. 22 травня 2022.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Лінійчук_Андрій_Андрійович&oldid=44288051