Координати: 49°51′34″ пн. ш. 27°52′19″ сх. д. / 49.85944° пн. ш. 27.87194° сх. д. / 49.85944; 27.87194

Кириївка

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
село Кириївка
Країна Україна Україна
Область Житомирська область
Район Житомирський район
Тер. громада Любарська селищна громада
Код КАТОТТГ UA18040290230091207
Основні дані
Засноване до 1786 р.
Населення 614
Площа 18,1 км²
Густота населення 33,92 осіб/км²
Поштовий індекс 13100
Телефонний код +380 4147
Географічні дані
Географічні координати 49°51′34″ пн. ш. 27°52′19″ сх. д. / 49.85944° пн. ш. 27.87194° сх. д. / 49.85944; 27.87194
Середня висота
над рівнем моря
274 м
Місцева влада
Адреса ради 13141, Житомирська обл., Любарський р-н, с. Кириївка, вул. Миру, 6
Карта
Кириївка. Карта розташування: Україна
Кириївка
Кириївка
Кириївка. Карта розташування: Житомирська область
Кириївка
Кириївка
Мапа
Мапа

Кириї́вка[1] — село в Україні, у Житомирському районі Житомирської області. Входить до складу Любарської селищної громади. Населення становить 614 осіб.

Історія

[ред. | ред. код]

У документах РКЦ Любарського деканату від 1786 року значиться парафія Різдва Діви Марії у с. Киріївка[2].

У 1906 році — село Мотовилівської волості Житомирського повіту Волинської губернії. Відстань від повітового міста 92 верст, від волості 8. Дворів 127, мешканців 851[3].

2 листопада 1921 р. під час Листопадового рейду через Кириївку проходила Подільська група (командувач Сергій Чорний) Армії Української Народної Республіки.

У 1926—54 роках — адміністративний центр Кириївської сільської ради Любарського району[4].

Населення

[ред. | ред. код]

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 651 особа, з яких 296 чоловіків та 355 жінок.[5]

За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 606 осіб.[6]

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[7]

Мова Відсоток
українська 99,67 %
російська 0,33 %

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Мапа Волинської губернії Шуберта Ф.Ф. Архів оригіналу за 22 Жовтня 2016.
  2. Документы Житомирского, Бердичевского и других деканатов на латинском и польском языке (PDF) (латинь) . ДАЖО. 1786. с. 22 (скан). Архів оригіналу (PDF) за 5 Червня 2021. Процитовано 5 Червня 2021.
  3. Список населених місць Волинської губернії. — Житомир: Волинська губернська типографія, 1906. — 219 с. (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 14 Грудня 2017. Процитовано 16 Червня 2019.
  4. Адміністративно-територіальний устрій Житомирщини 1795-2006 роки. Інститут історії України НАН України (українська) . Упор. Р.А. Кондратюк, Д.Я. Самолюк, Б.Ш. Табачник. Довідник: офіційне видання. Житомир, видавництво «Волинь». 2007. с. 153. Архів оригіналу за 8 жовтня 2021. Процитовано 5 травня 2022.
  5. Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 Липня 2014. Процитовано 7 листопада 2019.
  6. Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 Липня 2014. Процитовано 7 листопада 2019.
  7. Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 Липня 2014. Процитовано 7 листопада 2019.

Посилання

[ред. | ред. код]