Перейти до вмісту

Лі Чжи (імператор Тан)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Лі Чжі (імператор Тан))
Лі Чжи
3-й Імператор Тан
15 липня 649 — 27 грудня 683 року
Попередник: Лі Шимінь
Спадкоємець: Лі Сіань
 
Народження: 21 липня 628 Редагувати інформацію у Вікіданих
Сіань Редагувати інформацію у Вікіданих
Смерть: 27 грудня 683 (55 років) Редагувати інформацію у Вікіданих
Лоян, Лочжоуська областьd, Династія Тан Редагувати інформацію у Вікіданих
Поховання: Мавзолей Цяньлін Редагувати інформацію у Вікіданих
Країна: Династія Тан Редагувати інформацію у Вікіданих
Рід: династія Лі[d] Редагувати інформацію у Вікіданих
Батько: Лі Шимінь[1] Редагувати інформацію у Вікіданих
Мати: Empress Zhangsund[1] Редагувати інформацію у Вікіданих
Шлюб: Empress Wangd, У Цзетянь[1], Consort Liu (Gaozong)d і Consort Xiaod Редагувати інформацію у Вікіданих
Діти: Li Zhongd, Li Xiaod, Li Shangjind, Li Sujied, Лі Хунd, Лі Сіань[d][1], Чжун-цзун[1], Жуй-цзун[1], Li Xiayud, Princess Gao'and, Принцеса Си Аньдінd і Принцеса Тайпін Редагувати інформацію у Вікіданих

CMNS: Медіафайли у Вікісховищі Редагувати інформацію у Вікіданих

Лі Чжи (кит.: 李治); 628683) — китайський імператор від 649 року з династії Тан. Правління Гао Цзуна ознаменувалось гострою боротьбою за владу двох феодальних угруповань — гуаньчжун-луньсіського і шаньдунського. Спираючись на останнє, дружина Гао-цзуна У Цзетянь здійснила палацовий переворот, захопила владу і одноосібно керувала країною в 684 —705 роках. При правлінні Гао-цзуна отримала подальший розвиток система заміщення державних посад в результаті іспитів, зберігалася система наділів у землекористуванні — так звана система «рівних полів». У 666 році за наполягання У Цзетянь були здійснені жертвоприношення фен й шань. У 674 році Гао-цзун оголосив себе Небесним імператором, а У Цзетянь — Небесною імператрицею. Після смерті разом з У Цзетянь похований у Мавзолеї Цяньлін. Храмове ім'я — Ґаоцзун (кит.: 高宗; піньїнь: Gāozōng).

Культура та мистецтво

[ред. | ред. код]

Ще на початку свого правління розпочав писати історію своєї династії. Також за підтримки імператора було видано низку збірок китайської літератури. Буддистські монахи, на прохання Гао-цзуна, переклали свої священні тексти з санскриту.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. а б в г д е China Biographical Database

Джерела

[ред. | ред. код]